Серед полів Полтавщини, в 11 кілометрах від траси Київ–Харків, стоїть споруда, яку складно пояснити з першого погляду. Кам’яна піраміда. Не арт-об’єкт, не сучасна інсталяція, а справжня усипальниця 1899 року.
Березоворудська піраміда не вражає масштабом — вона лише дев’ять метрів заввишки. Але дивує самою своєю присутністю серед сільської тиші. Вона виглядає так, ніби опинилась тут помилково.
Загальна інформація
| Що? | Опис |
|---|---|
| Назва | Піраміда-усипальниця Закревських |
| Інші назви | Березоворудська піраміда, Піраміда Закревського |
| Локація | с. Березова Рудка, Пирятинський р-н, Полтавська обл. |
| Тип об’єкта | родинний мавзолей-каплиця |
| Рік будівництва | 1899 |
| Координати | 50°19′0″ пн. ш., 32°15′1″ сх. д. |
| Адреса | вул. Паркова, 1 |
Хто збудував піраміду
Маєток у Березовій Рудці Закревські придбали ще в 1752 році — тоді Осип Закревський, генеральний бунчужний Війська Запорізького, купив хутір у нащадків гетьмана Івана Скоропадського. Протягом п’яти поколінь родина розбудовувала садибу, приймала тут Тараса Шевченка, Євгена Гребінку та інших діячів тогочасної культури.
Піраміду замовив і особисто наглядав за її будівництвом Гнат Платонович Закревський (1839–1906) — правознавець, сенатор, а пізніше посол Російської імперії в Єгипті за часів Олександра III. Саме дипломатична служба в Каїрі перетворила його на запального єгиптомана. Він повернувся додому з колекцією артефактів, меблів та єгипетського посуду — і з ідеєю збудувати родову усипальницю у формі піраміди.
Гнат Закревський був також членом масонської ложі, для якої піраміда і трикутник мали символічне значення. Обидва мотиви — єгипетське захоплення і масонська символіка — задокументовані, це не легенди.
Піраміду зведено у 1899 році над родинним склепом, що знаходився поруч зі Свято-Троїцькою церквою. У будівництві використовували цеглу з власного заводу Закревських. Сам Гнат помер у 1906 році в Каїрі — і був похований у щойно збудованій усипальниці, яку сам же замовив.
Архітектурні особливості
Піраміда має класичну чотиригранну форму. Висота — 9 метрів, товщина стін — 30–35 сантиметрів. Зовні споруда виглядає мінімалістично, майже без декору.
Але всередині інший світ. Стіни прикрашали розписи: цитати з Біблії поряд з єгипетськими фресками. У центральному приміщенні стояв вівтар із дерев’яним хрестом — химерне поєднання двох культур і двох релігій, які Закревський, схоже, вважав сумісними.
Вхід охороняла статуя богині Ісіди, датована приблизно II тисячоліттям до нашої ери, — Гнат особисто привіз її з Єгипту. На вершині піраміди — православний хрест. Над входом — родовий герб Закревських.
Сьогодні від внутрішнього оздоблення майже нічого не залишилося.
Радянська доля
Усипальниця не пережила XX століття в цілості. У радянські часи піраміду пограбували: тіла похованих викинули зі склепу, а в приміщенні облаштували господарську комору. Статуя Ісіди зникла — її подальша доля невідома.
Це не просто пошкодження пам’ятки. Це те, що варто тримати в голові, стоячи біля входу і розмірковуючи про «містику» місця. Реальна трагедія тут прозаїчніша і гірша за будь-яку легенду.
Що подивитися поруч
Піраміда — лише одна частина комплексу. Поряд знаходяться:
- Палац Закревських (1838 р., класицизм) — зараз частина сільськогосподарського технікуму та Історико-краєзнавчого музею; до відвідувачів зачинений, але добре видний зовні;
- Парк із залишками старовинних алей;
- Долина річки Перевід — тиха, без туристичного шуму.
На огляд усього комплексу вистачить 1–1,5 години. Якщо цікавить ширший контекст подібних садиб регіону, зверніть увагу на маршрут «Декабристи та шляхетські садиби Лівобережжя» — Березова Рудка органічно вписується в цю тему.
Маловідомі деталі
- Подібних пірамід-усипальниць, що одночасно були й каплицями, в усій Європі лише три. Дві з них — в Полтавській області: у Березовій Рудці і в селі Комендантівка Кобеляцького району.
- Гнат Закревський помер у Каїрі, куди поїхав лікувати серце. Його забальзамоване тіло привезли додому та поховали в піраміді — так, як він, схоже, і планував.
- З Березовою Рудкою пов’язана одна з найгучніших романтичних легенд про Шевченка: мати Гната, Ганна Закревська, вважається адресаткою кількох його поезій і можливою матір’ю позашлюбної дитини поета.
- Нащадком роду Закревських вважається Нік Клегг — колишній віцепрем’єр Великої Британії.
- Після будівництва піраміди Гнат Закревський написав статтю на захист Альфреда Дрейфуса — і був звільнений царем з посади обер-прокурора Сенату.
Практична інформація
- Вхід: безкоштовний, територія відкрита
- Інфраструктура: мінімальна; кафе та туалети відсутні
- Час на огляд: 30–60 хвилин (піраміда + парк); 1,5 год з палацом
Коли їхати
Найкраще — рання осінь або пізня весна, в будній день. Пласке полуденне освітлення знімає виразність рельєфу; найцікавіше світло — зранку або за годину до заходу. Після сильних дощів ґрунтова частина дороги стає слизькою.
Як дістатися
Найзручніший варіант — автомобіль. Село знаходиться в 11 км від траси Київ–Харків: поворот біля села Вікторія, далі сільська дорога. Кліренс не критичний, легковик проїде у суху погоду.
- З Пирятина — близько 30 км
- З Лубен — близько 40 км
- Адреса садиби: вул. Паркова, 1, с. Березова Рудка
Висновок
Березоворудська піраміда — місце для тих, хто подорожує не за списком атракцій, а за цікавістю. Тут немає туристичної інфраструктури, але є справжня і трохи моторошна історія: людина, закохана в єгипетську культуру, збудувала собі гробницю ще за свого життя — і зрештою в ній опинилась.
Поєднати зі стоянкою в садибному парку і неспішною прогулянкою долиною річки — і день на Полтавщині вийде повним.
