Центральна Україна зазвичай рівна. Тому, коли дорога приводить у Буки, мозок на секунду зависає.
Скелі. Ущелина. Вода між гранітом.
Ніби хтось помилково вставив шматок Карпат посеред Черкащини. Але це не помилка — це Гірський Тікич, який кілька мільйонів років методично «прогризав» докембрійський граніт.
Загальна інформація
| Що? | Опис |
|---|---|
| Назва | Буцький каньйон (колишня назва — Антонівські скелі) |
| Локація | смт Буки, Уманський р-н, Черкаська обл. |
| Річка | Гірський Тікич (басейн Південного Бугу) |
| Довжина | ~2,5 км |
| Ширина | ~80 м |
| Висота скель | до 30 м |
| Площа | 80 га (природоохоронна зона) |
| Вік граніту | ~2 мільярди років (протерозойська ера) |
| Статус | пам’ятка природи місцевого значення (з 1972 р.) |
Яким це не схоже на Черкащину
Буки, за однією з версій, отримали назву від букових дерев, які колись росли на цих берегах — ліси польських магнатів Калиновських, які заснували поселення в першій половині XVI ст. Геологія тут — стародавній Український кристалічний щит, один із найдавніших геологічних утворень Євразії. Граніт, по якому тече Гірський Тікич, сформувався приблизно 2 мільярди років тому — у протерозойській ері.
Ерозія тривала мільйони років. Річка методично розмивала тріщини у кристалічному щиті, поглиблювала русло і створювала природний коридор — завширшки 80 м і заввишки до 30 м. Результат називають «Маленькою Швейцарією» і порівнюють з фіордами, хоч формально це різні геологічні поняття.
Маршрут: що є всередині
Початок — гребля колишньої Буцької ГЕС.
Буки відомі тим, що саме тут, на Гірському Тікичі, була збудована перша гідроелектростанція в Україні. Зараз від ГЕС — руїни, але їх можна оглянути. Будівля збереглася.
Водоспад Вир — неподалік від греблі. Перша виразна точка маршруту.
«Серце» каньйону — де скелі сягають 25–30 м. Улюблене місце скелярів, купання і пікніків. Тут є джерело з питною водою. Правий берег — Скеля Родіонова, названа на честь видатного українського геолога-петрографа Сергія Родіонова (є також місцева легенда — що на честь козака, який загинув на цій скелі).
«Буцький Стоунхендж» — 15-тонний гранітний камінь, який висить на краю обриву. Можна пройти повз і відчути масштаб.
Скеля у формі людської голови — одна з кількох скель із виразними природними «портретами».
Танк ІС-8 на постаменті — символічне завершення основного маршруту.
Далі — «дикий маршрут» ще на ~1,5 км, де стежки позаростали і ходять переважно рибалки і запеклі туристи.
Рафтинг і скелелазіння
Буки — один із небагатьох рівнинних рафтинг-центрів України.
Рафтинг: квітень–травень і вересень–листопад, коли Гірський Тікич найбільш повноводний. У цей час річка поводиться майже як гірська — з порогами, каскадами і швидким потоком між валунами.
Скелелазіння: майже цілий рік. Але фахівці попереджають: скелелазіння руйнує поверхню граніту — ставтеся до природи з повагою.
Серіал «Козаки» (2019) знімав тут випробування джур — один із епізодів. Тоді ж збудували характерний дерев’яний міст посеред каньйону.
Як поєднати в маршрут
Буки зручно комбінувати з:
- Палацом Шувалових у Тальному (~35 км) — разом виходить «природа + архітектура» за один день
- Корсунем і парком «Лебединський» (~50 км)
- Уманню (~40 км) і «Софіївкою» — якщо хочете ширший маршрут Черкащиною
Буцький каньйон — природна пара до маршруту «Природні аномалії України».
Практична інформація
- Вхід: вільний
- Рафтинг: організовані тури — шукати місцеві компанії або на buky.com.ua
- Скелі: доступні, але обережно
- Джерело в «серці» каньйону — питна вода
- Намети: є місця для кемпінгу вздовж каньйону
- Час на огляд: 1,5–3 год (основний маршрут); 4–5 год з «диким» відрізком
- Є тут Буки з Київської обл. — не плутайте! Буцький каньйон — у Черкаській обл.
Як дістатися
- З Києва: ~180 км трасою М05 (Одеська) до Умані, далі поворот на Маньківку і Буки
- З Черкас: ~85 км через Звенигородку або Шполу
- З Вінниці: ~160 км через Гайсин або Умань
- Громадський транспорт: з Києва автобус до Жашкова або Маньківки; далі — місцевий або таксі
Маловідомі деталі
- Колишня назва — «Антонівські скелі» — від хутора Антонівка, де починається геологічний розлом.
- На Гірському Тікичі в Буках стояла перша гідроелектростанція України — Буцька ГЕС ім. Г.І. Петровського.
- «Буцький Стоунхендж» — реальний: 15-тонний камінь нависає над обривом каньйону.
- Одна зі скель має форму людської голови — впізнають її всі, хто доходить до «серця» каньйону.
- Граніт тут старший за динозаврів у 40 разів — 2 млрд проти 65 млн років.
- Влітку у вихідні тут буває натовп — приїжджайте вранці або в будні.
Висновок
Буцький каньйон — доказ, що не обов’язково їхати в гори, щоб відчути скелі й річку.
Іноді достатньо впертості води. І двох мільярдів років.
