Бучацький замок — під стінами підписали договір, де Україна стала державою на 11 років

18 жовтня 1672 р. Під старою липою поряд із Бучацьким замком три сторони підписали мирний договір.

Польща поступалась. Туреччина отримувала. Гетьман Петро Дорошенко отримав Правобережну Гетьманщину як окрему державу під протекторатом Оттоманської Порти.

Саме у Бучацькому замку оголосили, що це — самостійна українська держава. Вона проіснувала 11 років.

Більшість людей знають Бучач через лауреата Нобелівської премії Аґнона. Але над Стрипою є ще й це місце.


Загальна інформація

Що?Опис
НазваБучацький замок
Адресавул. Замкова, м. Бучач, Чортківський р-н, Тернопільська обл.
Розташуванняпагорб над річкою Стрипа в центрі міста
Перша згадкакін. XIV ст. (Михайло Адваніц, рід Бучацьких)
Формавикривлений овал, 3 вежі
Товщина стіндо 3,5 м (у деяких частинах — 4 м)
Ключова подіяБучацький мир 1672 р. — оголошено самостійну Гетьманщину
Статуспам’ятка архітектури всеукраїнського значення; руїни
Вхідвільний

Рід Бучацьких і перший замок

Наприкінці XIV ст. шляхтич Михайло Адваніц звільнив кілька подільських замків від литовських залог — і за це отримав від короля Бучач у власність. Його сини взяли родову назву від міста: Бучацькі.

Вони й заклали першу фортецю над Стрипою. Потім — Бучацькі вигасли, замок перейшов до інших власників.


Марія Могилянка і будівництво веж

На початку XVII ст. Бучач перейшов до Потоцьких. Але головним будівничим нового вигляду замку стала не чоловіча лінія роду.

Марія Могилянка — дружина Стефана Потоцького, сестра Петра Могили (митрополита і засновника Києво-Могилянської академії) — особисто опікувалась замком: розширила південну частину, збудувала великі напівкруглі бастеї зі сходу і заходу. На мурах досі збереглись кам’яні опори, які використовували для оборонних машин.

Жінка зі знаменитого роду — і саме вона будувала вежі.


1672: жінка при обороні і підпис під липою

1672 р. — турецька армія Магомета IV облягла Бучач.

Потоцький поїхав у справах. Замком керувала його дружина Тереза. Туркам вдалось облягти замок — але фортеця тримала оборону.

У підсумку до угоди дійшли дипломатично. 18 жовтня 1672 р. під старою липою за кількасот метрів від замку підписано Бучацький мир. За умовами:

  • Польща передавала Поділля Туреччині
  • Бучач поділено по Стрипі: ліворуч — Польща, праворуч — Гетьманщина
  • Гетьман Петро Дорошенко оголошував Правобережну Гетьманщину самостійною українською державою під протекторатом Туреччини

11 років — до 1683 р. — ця держава реально функціонувала.

Польський сейм відмовився ратифікувати договір. Але де-факто кордон існував. І від замку це починалось.


XIX ст.: кінець замку

1676 р. — турки таки зруйнували замок при відступі. Потоцькі відбудували.

1687 р. — за наказом короля Ян і Микола Потоцькі відновили фортецю. До середини XVIII ст. замок залишався обороноздатним.

Коли загроза зі сходу зникла — Потоцькі дозволили розбирати мури на будівельний матеріал. Місцеві мешканці швидко впорались.

XIX ст. — замок перестав бути фортецею. Стіни розібрали. Залишились три вежі і фрагменти мурів.


Бучач і Аґнон

Самуель Йосеф Аґнон (1887–1970) — нобелівський лауреат з літератури 1966 р. — народився і виріс у Бучачі. Він описував це місто у своїх творах десятки разів. Бучач для нього — «місто і матір міст», архетип єврейського містечка Галичини.

Замок є частиною його Бучача — одна з топографічних констант, яку він згадує. Але Аґнон дивився на замок, яким він уже був руїною — і писав про місто, яке мало набагато багатшу жидівську, польську і українську спадщину, ніж одні руїни.


Що є сьогодні

Три вежі (північна, південно-східна, західна), фрагменти мурів. Підземні ходи — є, але частково засипані (один відкритий отвір у круглій башті дозволяє пройти ~15 метрів). Вид на Стрипу і місто.

Поруч — найцікавіша архітектура в Бучачі:

  • Ратуша Бернарда Меретина (1751) — шедевр рококо, єдина така в Тернопільській обл.
  • Церква Воздвиження Чесного Хреста (XVIII ст.)
  • Костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії (1761, Меретин) — зі скульптурами Пінзеля

Чого не варто очікувати

Організованого туристичного відвідування. Це відкриті руїни без огорожі і без музею. Але місто навколо — одне з найцікавіших на Тернопільщині.


Як вписати в маршрут

Бучач — 65 км від Тернополя, Чортківський р-н.

  • Теребовля (~30 км) — замок і Анна Хшановська
  • Нирків (Червоногородський замок) (~35 км) — руїни палацу і водоспад
  • Чортків (~25 км) — замок і старе місто

Маршрут «Автоподорож Фортеці Поділля».


Практична інформація

  • Вхід: вільний
  • Стан: три вежі і мури, підземелля (обережно)
  • Час на огляд: 20–40 хвилин (замок) + окрема прогулянка по місту
  • Від Тернополя: ~65 км

Висновок

Замок не взяли козаки. Турки взяли — але господар поїхав, і обороняла дружина.

Під липою поряд підписали договір, і 11 років існувала самостійна українська держава.

Потім мури розібрали на каміння.

Аґнон дивився на ці руїни і писав про місто.

Рекомендовані статті