Меджибіж стоїть на злитті річок Бугу і Бужку — і саме тут протягом п’яти сторіч перетиналися шляхи, армії, релігії і долі.
На пагорбі над водою — замок. Поруч — руїни костелу. За кілька сот метрів — могила засновника хасидизму, куди щороку з’їжджаються тисячі людей з усього світу.
Три пам’ятки. Три різні цивілізації. Одне невелике селище на Хмельниччині.
Загальна інформація
| Що? | Опис |
|---|---|
| Назва | Костел Святої Трійці (Троїцький костел) |
| Адреса | вул. Святотроїцька, 9, смт Меджибіж, Хмельницький р-н, Хмельницька обл. |
| Координати | 49°26′19″ пн. ш., 27°24′10″ сх. д. |
| Тип об’єкта | руїни католицького костелу |
| Рік будівництва | 1632 (перша мурована споруда — кін. XVI–поч. XVII ст.) |
| Стиль | готика з барочними елементами |
| Замовник | Адам Єронім Сенявський |
| Статус | пам’ятка архітектури національного значення; руїни |
| Підірваний | 1962 р. |
Датологія: чому джерела розходяться
Одразу попередження: різні джерела дають різні дати будівництва — 1600, 1632, 1660 рік. Плутанина пояснюється просто: костел будувався в кілька етапів і неодноразово відновлювався після руйнувань.
Найповніша хронологія виглядає так:
- 1576 р. — кам’янецький каштелян Рафаїл Сенявський сприяв будівництву кам’яного костелу-каплиці на замковій території
- 1586 р. — дерев’яний костел знищено; того ж року збудовано каплицю св. Станіслава
- 1600 р. — яворівський староста Адам Єронім Сенявський розпочинає будівництво нового Троїцького костелу
- 1632 р. — споруда завершена або суттєво перебудована у бароковому стилі з готичними елементами
- 1660 р. — після чергового руйнування Ієронім Сенявський будує «новий костел у готичному стилі», освячений єп. Новодворським
- 1706 р. — відновлення після пошкоджень
- 1741 р. — реставрація; освячений єп. Сєраковським
- 1812 р. — Адам Чарторийський зводить дзвіницю
Отже, те, що ми бачимо сьогодні, — результат кількох будівельних фаз протягом більше ніж двох сторіч.
Сенявські, Чарторийські і контекст Меджибожа
Меджибіж — одне з найстаріших укріплених міст Поділля. З 1540 р. майже на 200 років воно перейшло у власність Сенявських — польської магнатської родини, що відіграла ключову роль в обороні Поділля від татарських набігів.
Саме Сенявські збудували Троїцький костел і перетворили Меджибіж на повноцінне місто. У 1648 р. тут стояло козацьке військо Богдана Хмельницького. У 1672–1699 рр. фортецею і містом заволоділи турки. Після Карловецького миру 1699 р. Поділля повернулося до Польщі.
Після згасання роду Сенявських по чоловічій лінії у 1726 р. Меджибіж перейшов до Чарторийських через Марію Софію Сенявську — разом із тридцятьма містами і сімомастами селами. Саме Чарторийські модернізували фасад костелу в бароковому стилі і збудували дзвіницю.
Архітектура: готика в барочній оболонці
Заступник директора Державного історико-культурного заповідника «Меджибіж» Ігор Западенко характеризує стиль точно: «Храм поєднує риси готики та бароко. Така стилістична мішанина характерна для костелів тогочасної Речі Посполитої, особливо на віддалених її околицях».
Будівля мала хрестову форму в плані — однонавна хрестовокупольна споруда. Основа — прямокутник 21×10 м. Вівтар і бічні рукави — п’ятигранні. Перекриття — склепінчасті. Дах — високий гонтовий, увінчаний главкою на восьмигранному барабані. Вікна — вузькі, високі, стрільчасті.
Із заходу — прямокутний притвор. Косте входив до системи оборонних споруд Меджибожа — це видно по масивній кам’яній підпірній стіні, що зберігається й нині.
Всередині було 10 вівтарів. У найбільшому — образ роботи Марчелло Баччареллі (придворного художника польських королів Августа III і Станіслава Понятовського), який зображував патронів родини Сенявських і Чарторийських — святих Рафаїла, Єроніма, Миколу, Адама. У верхній частині вівтаря — герб Сенявських Леліва.
Крім того, руський воєвода Чарторийський заснував при костелі фонд на утримання 12 убогих — і діяла двокласова парафіяльна школа.
Підрив 1962 року
У 30-х роках XX ст. радянська влада закрила костел.
На фото 1950-х рр. видно, що споруду вже почали розбирати — з практичних міркувань: камінь потрібний «для будов комунізму». У 1959 р. провалився і впав дах.
У 1962 р. костел і дзвіниця були підірвані. Разом з ними того ж року знищили Черченський, Зіньківський, Сатанівський і Тиннський костели Поділля — планова ліквідація сакральної спадщини.
Парадокс: за радянської влади Меджибіж отримав статус пам’ятки архітектури республіканського значення. Руїни охороняються державою — але саме руїни, тому що збереглося від підриву.
Що залишилося
Сьогодні видно:
- масивну кам’яну підпірну стіну по периметру — збережена добре
- стіни нави із слідами аркових склепінь і хорів на другому рівні
- збереженні арочні перекриття та стеля вівтаря — притулок для голубів
- прохід у крипту в південній частині — напівзасипаний
- пролом на місці порталу — там, де колись був вхід
У 2011 р. чотири київські волонтери розчистили костел від завалів сміття.
Баал Шем Тов і три релігії Меджибожа
Меджибіж — рідкісне місце, де три релігійні традиції залишили рівнозначний слід: католицький костел, православна церква і єврейський цвинтар.
Близько 1740 р. у Меджибіж прийшов Ісраель бен Еліезер — цілитель і духовний вчитель, якого знають як Баал Шем Тов (БеШТ). Він оселився тут разом із шістдесятьма учнями, сформував «Свяут громаду» і помер у Меджибожі у 1760 р. Його могила на єврейському цвинтарі стала одним із найважливіших місць хасидського паломництва у світі. Щороку на свято Шавуот сюди з’їжджаються тисячі хасидів з усієї земної кулі.
Так виходить, що пагорб над Бугом — це одночасно:
- руїни католицького костелу зі склепінням і криптою;
- замок XV–XVIII ст. з музеєм;
- могила засновника хасидизму, до якої щороку приходять тисячі людей.
Три цивілізації в одному місці — і жодна з них не «перемогла».
Що подивитися поруч і як вписати в маршрут
Власне Меджибіж — це вже повноцінний маршрут на половину дня:
- Меджибізький замок (XV–XVIII ст.) — вул. Замкова, 1; музей, частина корпусів відреставрована, відкрита для відвідування
- Могила і синагога Баал Шем Тов — єврейський цвинтар; у 2000 р. поруч збудована нова синагога і готелі для паломників
- Руїни костелу — поряд із замком
- Річки Буг і Бужок — злиття, пейзаж
Меджибіж легко поєднати з Меджибіж–Хмільник–Меджибіж або з маршрутом через Кам’янець-Подільський (~100 км).
Костел вписується в маршрут «Автоподорож Фортеці Поділля» — Меджибіж є центральним об’єктом цього напрямку. Також підходить «Покинуті маєтки та садиби України».
Практична інформація
- Вхід до руїн: вільний, без огорожі
- Крипта: доступна, але напівзасипана; ліхтар обов’язковий
- Замок: вхід платний; уточнювати режим роботи
- Час на огляд: 30 хв (руїни) + 1,5–2 год (замок + єврейський цвинтар)
- Адреса руїн: вул. Святотроїцька, 9
Як дістатися
- З Хмельницького: ~80 км, траса Р33 через Летичів; ~1 год 20 хв
- Громадський транспорт: автобуси Хмельницький–Меджибіж (регулярні)
- Координати: 49°26′19″ пн. ш., 27°24′10″ сх. д.
Маловідомі деталі
- Картина в головному вівтарі належала пензлю Марчелло Баччареллі — придворного художника двох польських королів. Це не провінційний твір: Баччареллі — автор десятків відомих портретів і алегоричних полотен у Варшавському королівському замку.
- Адам Чарторийський, що збудував дзвіницю у 1812 р., — батько відомого польського державного діяча Адама Єжи Чарторийського, лідера польської еміграції після повстання 1830 р.
- У 1784 р. у Меджибожі квартирував польський письменник і громадський діяч Юліан Урсин Нємцевич — майбутній особистий секретар Тадеуша Костюшка під час повстання 1794 р.
- Підрив 1962 р. — цілеспрямована кампанія: того ж року знищено Черченський, Зіньківський, Сатанівський і Тиннський костели. Одночасно з ліквідацією Меджибізького.
- При костелі діяла двокласова парафіяльна школа — одна з небагатьох шкіл у регіоні в XVII–XVIII ст.
- Баал Шем Тов помер у Меджибожі 22 травня 1760 р. Поруч з ним поховані його онук і ще кілька хасидських рабинів — цвинтар зібрав ціле «духовне сузір’я».
Висновок
Костел Святої Трійці в Меджибожі — не найбільш ефектні руїни України. Але вони стоять у місці, де одне пагорбище над Бугом вмістило замок, католицький храм, православну церкву і могилу засновника хасидизму.
Таких місць мало.
Підірваний у 1962 р. і офіційно охоронюваний з 1979-го — це теж частина тієї самої подільської правди: знищити не встигли до кінця, а відновити — не почали.
