Красносілка стоїть на лівому березі Південного Бугу, на південному сході Вінниччини. Звичайне село. Залізнична станція «Генріхівка» — назва, що зберегла ім’я власника через 150 років після його смерті.
І палац. Двоповерховий, з терасами, оранжереєю і колонами. Один із найбільших маєтків Брацлавського повіту в своїй добі.
Загальна інформація
| Що? | Опис |
|---|---|
| Назва | Палац Ліпковських |
| Локація | с. Красносілка, Бершадська міська громада, Гайсинський р-н, Вінницька обл. |
| Березі | лівий берег Південного Бугу |
| Початок будівництва | ~1820–1822 рр. |
| Перебудова | 1873 р. |
| Стиль | «Italian baroque» (за описами сучасників) |
| Замовник | Генріх Ліпковський (1801–1871) |
| Статус | пам’ятка архітектури місцевого значення; стан аварійний |
Ліпковські в Красносілці: два покоління
Рід Ліпковських гербів відомий у Польщі ще з XVI ст. На Поділля вони прийшли на початку XIX ст.
У 1812 р. Юзеф Адольф Ліпковський викупив Красносілку, Хмарівку і Завадівку. Справжнім будівничим садиби став його син — Генріх Ліпковський (1801–1871).
Генріх одружився у 1823 р. і поселився в Красносілці, але будівництво маєтку він почав ще до весілля — ~1820–1822 рр. На підвищенні над Бугом виріс двоповерховий цегляний палац у тому, що сучасники описували як «Italian baroque»: двосхилий дах головного корпусу, односхилий дах веранди, колони на веранді і лівій частині фасаду, аркові прольоти і закрита тераса.
У 1873 р. садиба пройшла перебудову. В правій частині будинку за закритими вікнами облаштували оранжерею.
Цукровий завод і розквіт маєтку
Генріх Ліпковський був не лише землевласником, а й промисловцем.
У 1844 р. він збудував у Красносілці цукровий завод — підприємство, що впливало на розвиток соціальної інфраструктури регіону аж до сьогодні. Завод неодноразово реконструювався і надовго пережив самого засновника.
Завдяки поєднанню земельного господарства, заводу і родових зв’язків у другій половині XIX ст. маєток Ліпковських став найбільшим у Брацлавському повіті і символом місцевого статусу родини.
На честь власника залізнична зупинка поруч з Красносілкою отримала назву «Генріхівка» — і зберігає її донині.
Після Генріха
Після смерті Генріха маєток перейшов до одного з його синів, який вів більш розгульний спосіб життя. Зрештою він продав палац іншому члену родини, а колекції подарував братовій. Дослідники пов’язують це з фінансовими труднощами.
Ліпковські жили в Красносілці аж до революційних подій початку XX ст.
Радянська і воєнна доля
Після приходу більшовиків приміщення палацу використовувалось під навчальні та офіційні установи.
У роки нацистської окупації тут розміщувалась комендатура. Під час боїв за Красносілку радянський екіпаж палаючого бомбардувальника спрямував свій літак у бік комендатури — і він розбився поруч з палацом. Льотчики похоронені в парку біля маєтку — це місце зберігається досі.
У повоєнний час і до 1980-х рр. садиба служила школою. Після цього будівля почала занепадати.
Спроба відродження у 1990-х
Наприкінці 1990-х рр. тодішній керівник місцевого колгоспу Борис Дементійович Булка власним коштом та зусиллями розпочав відновлення палацу: перекрили покрівлю, відремонтували кімнати, встановили систему опалення.
Ця спроба залишається єдиною реальною реставраційною дією за весь пострадянський час. Подальшого продовження вона не знайшла.
Поточний стан
Станом на 2026 р. будівля перебуває у фактично аварійному стані — руїни, хоча структурно будинок ще стоїть. Без вікон. Парк частково зберігся.
Що подивитися поруч
Красносілка — Бершадщина, дальній кут Вінниччини. Поруч:
- Бершадь (~22 км) — районний центр з власними пам’ятками
- Річка Південний Буг — мальовнича заплава, рибальство, природні ландшафти
- Залізнична станція «Генріхівка» — сама по собі деталь епохи
Палац вписується в маршрут «Покинуті маєтки та садиби України». Якщо є маршрут по Поділлю чи Вінниччині — саме туди.
Практична інформація
- Вхід: вільний, без огорожі
- Стан: аварійний; зовнішній огляд безпечний, всередину — небезпечно
- Парк: частково доступний
- Час на огляд: 20–40 хвилин
- Залізниця: станція «Генріхівка» — 4 рази/тиждень приміський поїзд до Вінниці
Як дістатися
- З Бершаді: ~22 км на північ вздовж Бугу
- Залізниця: Вінниця → ст. Генріхівка (~22 км від Красносілки)
- Дорога до Красносілки — асфальт; паркування біля палацу на узбіччі
Маловідомі деталі
- Залізнична зупинка «Генріхівка» носить ім’я Генріха Ліпковського — ховаючи в собі 150-річну пам’ять про власника.
- Льотчики радянського екіпажу, що розбились поблизу під час боїв, поховані в палацовому парку — незвичне поєднання шляхетської садиби і воєнного меморіалу.
- Будівництво маєтку Генріх розпочав ще до одруження — тобто ще юнак ~20 років вже зводив власну резиденцію.
- Цукровий завод 1844 р. пережив всіх власників і функціонував ще в XX ст., неодноразово реконструйований.
- Єдина реальна реставраційна спроба — ініціатива приватної особи (голови колгоспу) наприкінці 1990-х, а не державна програма.
Висновок
Палац Ліпковських — не найяскравіша пам’ятка Вінниччини. Але в ньому є кілька деталей, які роблять його вартим зупинки: назва залізничної станції, могили льотчиків у парку, цукровий завод XIX ст. що пережив власника і маєток.
Красне село на березі Бугу — і палац, якому бракує лише одного рішення про реставрацію.
