У Бобровиці є будівля, яка виглядає несподівано для невеликого містечка Чернігівщини.
Вежа з конусоподібним куполом. Цегляні орнаменти. Металеві решітки на ганку. І на кожній цеглині — родове тавро власника.
Палац Катериничів 1895 року — місце, де гостювали Тарас Шевченко і Марія Заньковецька.
Загальна інформація
| Що? | Опис |
|---|---|
| Назва | Палац родини Катериничів |
| Адреса | вул. Франка, 1, м. Бобровиця, Ніжинський р-н, Чернігівська обл. |
| Координати | 50.7527° пн. ш., 31.4076° сх. д. |
| Рік будівництва | 1895 р. |
| Архітектор | Семен Лазарєв-Станіщев |
| Замовник | Петро Петрович Катеринич (1856–1916) |
| Стиль | цегляний еклектизм |
| Статус | пам’ятка архітектури; частково використовується |
Два Катеринича і одна садиба
Рід Катериничів з’явився в Бобровиці ще в першій половині XIX ст.
Петро Андрійович Катеринич — перший з відомих нам представників роду. У 1838 р. він долучився коштами до викупу Тараса Шевченка з кріпацтва. У знак вдячності у 1846 р. Шевченко відвідав маєтки Катеринича в Бобровиці і сусідньому Марківці — і намалював 8 портретів членів родини (5 збереглися). Тоді ж — акварельний портрет матері Катеринича.
Власне палац збудував нащадок — Петро Петрович Катеринич (1856–1916): провідник Козелецького повітового дворянства, засновник цукрового і цегельного заводів, скарбник «Товариства імені Тараса Шевченка» у Санкт-Петербурзі.
Архітектор і іменна цегла
Проект розробив Семен Лазарєв-Станіщев — архітектор. Весь палац зведений із іменної цегли з родовим тавром Катеринича: на кожному цеглі й сьогодні видно особисте клеймо. Не декор — виробнича марка власного цегельного заводу.
Архітектурні деталі:
- кутова вежа з конусоподібним куполом — головна домінанта
- стіни з об’ємними симетричними цегляними фігурами
- металеві колони і решітки з візерунками на ганку
Гості садиби
У палаці проходили бали і музичні вечори. Серед гостей:
- Тарас Шевченко — пов’язаний із родиною через викуп з кріпацтва
- Марія Заньковецька — найвидатніша українська актриса доби
Доля будівлі
Після революції та смерті Петра Петровича (1916 р.) садиба стала державною. Інтер’єри спростили, парк занедбали.
З 2024 р. архітекторка Оксана Хорошавіна зібрала групу небайдужих. Місцеві організують «толоки» — прибирання і косметичні ремонти. Палац уже приймав екскурсійні групи та виставки. Робота над охоронним статусом і реставрацією триває.
Що подивитися поруч
- Ніжин (~30 км) — козацьке місто, університет, барокові церкви
- Козелець (~40 км) — Собор Різдва Богородиці, шедевр українського бароко
- Батурин (~80 км) — гетьманська столиця, палац Розумовського
Маршрут «Декабристи та шляхетські садиби Лівобережжя» — ідеальний контекст для Бобровиці.
Практична інформація
- Вхід: зовнішній огляд вільний
- Всередині: із 2024 р. приймає екскурсії — уточнювати в Бобровицькій міській раді
- Час на огляд: 20–40 хвилин
- Відстань від Києва: ~120 км трасою через Ніжин
Як дістатися
- З Києва: траса Київ–Ніжин (~100 км), далі ~20 км до Бобровиці
- Поїздом: Київ → Ніжин, далі автобус/таксі до Бобровиці
Маловідомі деталі
- Кожна цеглина палацу несе родове тавро Катеринича — власна цегельня, власний палац, власний знак.
- Шевченко намалював 8 портретів родини — 5 збереглися у музейних колекціях.
- Марія Заньковецька гостювала тут — одна з найбільших зірок українського театру.
- Петро Катеринич брав участь у викупі Шевченка з кріпацтва у 1838 р.
- З 2024 р. громада проводить «толоки» — і палац вперше за десятиліття приймає відвідувачів.
Висновок
Палац Катериничів — не «закинута» і не «щойно відкрита» пам’ятка. Це місце, що повільно повертається до людей.
Іменна цегла. Шевченківські портрети. Заньковецька на балах. Толоки 2024 р.
Якщо їдете в Ніжин або Козелець — Бобровиця на тій же дорозі.
