Козацьке військо Богдана Хмельницького взяти Ягільницький замок не змогло.
Тільки у 1655 р. спільні українсько-московські загони під командуванням Бутурліна нарешті здолали твердиню. І то — через зраду в гарнізоні, а не штурмом.
Одна з найміцніших фортець Поділля падала не від сили ворога, а від слабкості захисника.
Загальна інформація
| Що? | Опис |
|---|---|
| Назва | Ягільницький замок (замок Лянцкоронських) |
| Адреса | с. Нагірянка (кол. Ягільниця), Чортківський р-н, Тернопільська обл. |
| Будівництво | 1630 р. |
| Замовник | Станіслав Лянцкоронський, польний коронний гетьман |
| Форма | п’ятистороння, кутові вежі |
| Матеріал | тесаний камінь |
| 1655 | узятий через зраду в гарнізоні (не штурмом) |
| XIX ст. | тютюнова фабрика (австрійська влада) |
| XX ст. | тютюново-ферментаційний завод |
| Статус | пам’ятка архітектури національного значення |
Лянцкоронський і «найміцніша фортеця Поділля»
1630 р. — Станіслав Лянцкоронський, польний коронний гетьман, наказав збудувати на річці Черкаська мурований замок на місці дерев’яного.
Регулярний п’ятисторонній план. На кутах — оборонні вежі. Дитинець забудований по периметру господарськими приміщеннями, зовнішні стіни яких слугували оборонними мурами. Головний в’їзд — з північного боку. Мури зі стесаного каменю вражали якістю. Замок вважали однією з найкращих і найміцніших фортець Поділля.
Походження назви: Ягеллон чи смола?
Є дві легенди про назву Ягільниця.
Перша: назва від польського короля Казимира Ягелончика, який у XV ст. стояв тут табором.
Друга: від татарського слова «ягел» — «пече». Так кричали татари під час штурму, коли захисники обливали їх гарячою смолою.
Документально не підтверджена жодна. Але друга — яскравіша.
Хмельницький не зміг, Бутурлін зміг через зраду
Під час Визвольної війни козацьке військо Хмельницького штурмувало Ягільницький замок — і відступило.
1655 р. — армія московського боярина Василя Бутурліна разом з козацькими загонами взяла фортецю. Але — «через зраду в гарнізоні», а не силою зброї.
1672 р. — турки захопили під час великої окупації Поділля.
1684 р. — Ян ІІІ Собеський зупинявся тут по дорозі назад зі свого походу на Кам’янець.
Тютюнова фабрика і «дим над Ягільницею»
XIX ст. — австрійська влада провела реконструкцію і влаштувала в замку тютюнову фабрику.
Радянська влада замінила її на тютюново-ферментаційний завод.
Після незалежності — приватний власник. Підприємство занепало.
Від середньовічної фортеці до тютюнових цехів — нетиповий шлях для замку в нашому циклі.
Де сьогодні знаходиться
Важлива деталь: Ягільницький замок розташований не у Ягільниці, а в сусідньому селі Нагірянка. Колишнє містечко Ягільниця розділилось по річці Черкаська на два поселення. Замок опинився на стороні Нагірянки.
Що є сьогодні
Мури зі стесаного каменю, будівлі зі склепінчастими стелями та дерев’яними сходами, напівзакриті льохи. «Навіть з перебудованих стін проступають сліди минулої краси», — пишуть краєзнавці.
Чого не варто очікувати
Замок не є туристичним об’єктом у класичному сенсі: частина споруд використовувалась виробництвом, стан неоднорідний. Але тесаний камінь і склепіння — реальні.
Як вписати в маршрут
Нагірянка (Ягільниця) — Чортківський р-н, ~70 км від Тернополя.
- Бучач (~25 км) — ратуша, Аґнон, Бучацький мир 1672 р.
- Чортків (~15 км) — замок і старе місто
- Язловець (~20 км) — монастир у замковому палаці
Маршрут «Автоподорож Фортеці Поділля».
Практична інформація
- Вхід: уточнювати (частина споруд приватна)
- Стан: мури, склепіння, льохи — різний
- Час на огляд: 30–60 хвилин
- Від Тернополя: ~70 км
Висновок
Найміцніша на Поділлі. Хмельницький відступив.
Бутурлін взяв — через зраду.
Ян ІІІ Собеський заночував — по дорозі з Кам’янця.
Австрійці відкрили тютюнову фабрику.
Тютюн з часом теж завершився.
