Посеред сільських доріг Київщини, у Тхорівці, стоїть майже забутий маєток, що колись належав дворянській родині Страшинських. Місцеві до сьогодні кличуть його «панським будинком».
Колись тут були пишні вечори, парк, балкон над озером і башта з годинником. Сьогодні — бетонний паркан, зарослі алеї, тиша й місцеві перекази, що пов’язують це місце з однією з найтемніших сторінок кріпосницької доби.
Загальна інформація
| Що? | Опис |
|---|---|
| Назва | Маєток Страшинських |
| Локація | с. Тхорівка, Сквирська міська громада, Білоцерківський р-н, Київська обл. |
| Тип об’єкта | шляхетська садиба, маєтковий комплекс |
| Архітектор | Генрик Марконі (1792–1863) |
| Період побудови | XIX ст. |
| Статус | пам’ятка архітектури місцевого значення |
| Координати | 49.692°пн.ш., 29.766°сх.д. |
Хто і коли побудував
У XIX столітті Тхорівкою володіли дворяни Страшинські. Представник роду зробив село своєю резиденцією і найняв для її проектування Генрика Марконі — польського архітектора італійського походження, одного з найбільш затребуваних майстрів Правобережної України першої половини XIX ст. (за його проектами зведені десятки будівель у Польщі, Білорусі та Україні).
За проектом Марконі тут збудували палацовий будинок, церкву, башту з годинником та розбили парк. Комплекс займає кілька гектарів — від будинку вниз до озера.
Це була типова для XIX ст. магнатська резиденція: господарська й культурна водночас, відкрита для гостей і закрита для кріпаків.
Темна сторінка: Страшинський і «500 жінок»
З маєтком пов’язана одна з найбільш задокументованих скандальних сторінок кріпосницької Київщини.
Один з власників — Віктор Страшинський — увійшов в історію як людина, що систематично ґвалтувала жінок навколишніх сіл, у тому числі своїх кріпачок. За підрахунками сучасників, кількість жертв перевищувала 500 осіб. Цей факт зафіксований в описах доби, хоча архівних документів про судове переслідування Страшинського не збереглося або вони ще не введені до наукового обігу: скорочення кріпосницьких зловживань залежало від доброї волі поміщика, а не від закону.
Місцеві прозвали його «Синьою Бородою» — за аналогією з казковим персонажем. Прізвисько зберігається в народній пам’яті й сьогодні.
Це не містика і не легенда у звичному сенсі — це соціальна пам’ять про конкретну людину і конкретне насильство. Саме тому маєток і сьогодні викликає подвійне відчуття: краса архітектури і тягар того, що тут відбувалося.
Що збереглося і поточний стан
Парк поступово перетворюється на ліс — але залишається симпатичним. Нижче садиби зберігається озеро, що було органічною частиною садибної композиції.
Сам палац — приватна власність: на початку 2000-х його придбав колишній директор Тхорівського спиртзаводу, перекрив дах, провів часткові ремонтні роботи і огородив усю територію двометровим бетонним парканом. Офіційний доступ — обмежений. Сфотографувати будинок з-за паркану майже неможливо.
Пройти на територію можна в обхід озера — з боку, де огорожа закінчується. За словами місцевих мешканців, охоронець за попереднім проханням може відчинити ворота. Але гарантій немає.
Реставрація, яка офіційно триває з 2000-х, фактично зупинилася. Станом на 2009 рік суттєвих змін не спостерігалося — і ситуація з того часу не змінилася.
Що подивитися поруч і як вписати у маршрут
Тхорівка добре лягає в маршрут «Палаци та маєтки Київщини» або «Передмістя Києва з історією» — обидва передбачають об’їзд садиб Правобережжя.
Поруч — Сквира з власним набором пам’яток, Біла Церква (~70 км від Тхорівки) з дендропарком «Олександрія», і кілька інших занедбаних садиб регіону.
Як дістатися
Тхорівка розташована у Сквирській громаді Білоцерківського району.
- З Києва: траса Е95 (Київ–Одеса) або Р32 — орієнтири, які дають практичний маршрут.
- Координати: 49.692°пн.ш., 29.766°сх.д.
- Останні кілометри — регіональні та сільські дороги; легковик проїде в суху погоду.
- Паркуватися — на узбіччі поблизу огорожі.
Практична інформація
- Вхід: формально — приватна власність; де-факто доступ частковий через озеро
- Інфраструктура: відсутня — взяти воду і їжу
- Фотографування: утруднене через паркан; найкращі кути — з боку озера
- Час на огляд: 1–1,5 години (зовні + парк + озеро)
- Кращий час: весна або рання осінь, вранці
Маловідомі деталі
- До маєткового комплексу входили не лише палац і парк, а й церква і башта з годинником — характерна деталь для великих садиб XIX ст., яка підкреслює масштаб первісного задуму.
- Автор проекту Генрик Марконі (1792–1863) зводив будівлі для найзаможніших замовників Польщі та Правобережної України. Він є автором палацу Паца у Довспуді, низки костелів і садиб. Тхорівка — один з його об’єктів на українських теренах.
- Прізвисько «Синя Борода» стосується конкретної людини — Віктора Страшинського — і є народною реакцією на конкретні злочини кріпосної доби, а не казковим образом.
- Нащадки роду Страшинських і сучасний приватний власник досі, за деякими даними, перебувають у правовому конфлікті щодо належності майна.
Висновок
Маєток Страшинських у Тхорівці — не «скарбниця величі» і не просто руїна. Це місце, де архітектурна краса і моральна темрява існують поруч, не скасовуючи одне одного.
Парк, що виріс у ліс, озеро, що відображає небо, і стіни, за якими відбувалося те, про що не прийнято говорити вголос — ось чим насправді є цей маєток.
Для тих, хто подорожує Київщиною і шукає не атракцій, а справжніх місць з пам’яттю.
