Миколаївщина справді горизонтальна. Поля, вітер, степ до обрію.
І раптом — 38-метрова дзвіниця.
Але щоб зрозуміти, чому вона тут, треба знати одне слово: Blumenfeld.
Загальна інформація
| Що? | Опис |
|---|---|
| Назва | Костел Святого Георгія (St. Georg Kirche) |
| Колишня назва села | Blumenfeld (Блюменфельд, Квіткове поле) |
| Локація | с. Краснопілля, Березанська селищна громада, Миколаївський р-н, Миколаївська обл. |
| Роки будівництва | 1900–1902 |
| Стиль | неоготика |
| Матеріал | тесаний камінь |
| Розміри | довжина 36 м, ширина 15 м, висота дзвіниці 38 м |
| Вартість будівництва | 30 000 рублів |
| Освячення | єпископ А. Церр |
| Статус | руїна; пам’ятка архітектури |
Blumenfeld: звідки взялося це місце
У 1862 р. на землях тодішнього Одеського повіту Херсонської губернії група німців-колоністів заснувала нове поселення. Назвали його Blumenfeld — «Квіткове поле». Практична і красива назва для землі, яку треба було обробляти.
Колоністи були католиками. Тому, коли громада достатньо розрослась і зміцніла, першим великим спільним рішенням стало будівництво власного храму.
У 1900 р. розпочали зводити кам’яну католицьку церкву. Закінчили у 1902 р. Будівництво обійшлося громаді у 30 000 рублів — значна сума для сільської колонії. Після завершення храм освятив єпископ А. Церр і назвали його на честь Святого Георгія.
Так у степу між Миколаєвом і Херсоном виросла 38-метрова неоготична дзвіниця.
Архітектура: розміри і деталі
Костел — витягнута кам’яна споруда: 36 м завдовжки, 15 м завширшки. Висота дзвіниці — 38 метрів. Видно ще до того, як розрізниш саме село.
Стиль — неоготика: стрілчасті вікна, вертикальні лінії фасаду, гостра дзвіниця. Матеріал — тесаний камінь, а не цегла, що надає стінам суворішої, масивнішої фактури.
Всередині: три вівтарі і Хресна Дорога
До Другої світової всередині було три вівтарі:
Головний — висота 2,85 м, ширина 1,42 м. У вівтарній частині — позолочена дубова скульптура Святого Георгія. Різьблена, вкрита позолотою — вершина майстерності, яку могла замовити лише заможна громада.
Два бічні вівтарі — зберігали власні образи і предмети.
Над входом знаходилося місце для органа.
Стіни прикрашала Хресна Дорога — 14 зупинок Via Dolorosa, останнього шляху Христа. Ця традиція характерна для католицьких храмів з часів Середньовіччя.
У Другу світову костел був сильно пошкоджений. Скульптура Святого Георгія, орган, образи, ікони — все зникло у повоєнні роки.
1944: порожня церква
У 1944 р. радянська влада депортувала всіх німців з Краснопілля — як і з усіх інших колоністських сіл Півдня України. Громади не стало. Костел закрили.
Далі — стандартна доля: склад, потім будинок культури. З 1970-х років приміщення не використовували взагалі. Дах поступово провалився, стіни почали руйнуватися.
2013: нащадки повертаються
У 2013 р. — рік 150-річчя заснування Блюменфельда — до Краснопілля приїхали нащадки колишніх мешканців з Німеччини. На честь пам’ятної дати вони встановили хрест-пам’ятник з написом українською та німецькою мовами:
«Усім німецьким колоністам, які були поховані на цій землі, вигнані, замордовані та розстріляні в застінках НКВД. Скорботні нащадки».
Більше служб у костелі не правиться. Станом на 2020 р. — руїна. Були розмови про передачу будівлі православній громаді, але нічого конкретного.
Що подивитися поруч і як вписати у маршрут
Краснопілля знаходиться в Миколаївському районі — між Миколаєвом і Херсоном, де до початку Першої світової зосереджувалися десятки колоністських сіл: і католицьких, і лютеранських, і меннонітських.
Костел Святого Георгія — один із найповніше задокументованих і найвиразніших зразків сакральної колоністської архітектури Півдня. Він вписується в маршрут «Сакральна архітектура колоністських сіл Півдня» — для якого саме і призначений.
Практична інформація
- Стан: руїна, вхід вільний
- Зовнішній огляд: безпечний
- Всередині: аварійний стан, бути обережним
- Час на огляд: 20–40 хвилин
- Інфраструктура: відсутня
Як дістатися
- З Миколаєва: ~60 км, траса через Очаків або Березань
- З Херсона: ~100 км
- Дорога: асфальт до Краснопілля, паркування біля костелу
Маловідомі деталі
- Офіційна назва колонії Blumenfeld — «Квіткове поле» — жодного разу не натякала на майбутню долю села.
- Костел коштував 30 000 рублів — для колоністської громади чисельністю кілька сотень осіб, це означало багаторічні пожертвування і серйозні фінансові зусилля.
- Дзвіниця 38 метрів — це приблизно висота 12-поверхового будинку. В абсолютно плоскому степу вона видна за багато кілометрів.
- Хрест-пам’ятник 2013 р. з двомовним написом — єдиний видимий результат 150-річного ювілею. Більше нічого не змінилося.
- У 2024 р. фото костелу від Олександра Моісеєва представляло Миколаївщину на конкурсі «Вікі любить пам’ятки» — і зайняло призове місце. Перший раз саме цей об’єкт представляв область у цьому конкурсі.
- Точне ім’я єпископа, що освячував костел, у джерелах вказане скорочено: А. Церр. Повне ім’я потребує уточнення в архіві єпархії.
Висновок
Костел Святого Георгія в Краснопіллі — це не просто красивий силует. Це документ: 82 роки громади, яка зібрала 30 тисяч рублів, збудувала 38-метрову дзвіницю і зникла в один рік.
У 1944-му нікого не залишилось — ані щоб молитися, ані щоб ремонтувати. Руїна.
У 2013-му нащадки приїхали поставити хрест. Це все, що вдалось зробити.
Зате варто приїхати і побачити.
