Де-небудь між Дрогобичем і Сколе, серед лісових схилів Сколівських Бескидів, із землі раптово виростають стовпи пісковику. До 87 метрів заввишки. З дірками й пазами у скелі — рівними, геометричними, явно зробленими людськими руками.
Це і є Тустань. Середньовічна фортеця, якої майже не залишилося — але сліди якої нікуди не зникли.
Загальна інформація
| Що? | Опис |
|---|---|
| Назва | Тустань (Форт-застава Дубно — ні, це інший об’єкт; правильно: Тустань, Дубенський форт — ні, Тустань) |
| Офіційна назва | Державний історико-культурний заповідник «Тустань» |
| Локація | с. Урич, Стрийський р-н (адм. реформа 2020 р.; раніше — Сколівський р-н), Львівська обл. |
| Тип об’єкта | наскельна дерев’яно-кам’яна фортеця, митниця, місто-фортеця |
| Період існування | IX–XVI ст. |
| Висота основної скелі | 87 м над рівнем долини (скельна група Камінь) |
| Площа центральної частини | ~3 га |
| Статус | пам’ятка природи, археології та архітектури національного значення; державний заповідник |
Чому це унікально
Тустань — єдина середньовічна наскельна фортеця такого типу в Україні і одна з небагатьох у Європі. Будівничі не підкоряли ландшафт — вони вписували фортецю в скелі. Кам’яні стовпи пісковику самі були стінами: між ними зводили дерев’яні конструкції, закріплені у виламах, врубах і пазах, видовбаних просто у скелі.
Дерево давно зникло. Але близько 4 000 пазів і отворів у камені залишилися — і саме вони дозволяють реконструювати фортецю з достовірністю 90%. Це зробив дослідник Михайло Рожко, що вивчав Тустань з 1971 р. протягом понад двадцяти років. Результат — графічна реконструкція п’ятиповерхової фортеці IX–XIII ст., яка стала першим у слов’яністиці описом такого типу наскельної фортифікації.
Геологія: скелі старіші за фортецю на мільйони років
Скельний комплекс в Уричі — ерозійні останці ямненських пісковиків, сформованих на дні прадавнього океану Тетіс приблизно 55 мільйонів років тому. Потім горотворення підняло ці шари на поверхню, вивітрювання виточило з них вертикальні стовпи, стіни, ніші й печери.
Скель сім груп: Камінь, Острий Камінь, Мала Скеля, Жолоб (Орел), Ґулька, Хрест і одна безіменна. Деякі набули виразних форм: «Чотири велетні», «Три пальці», «Орел».
Головна домінанта — група Камінь, де і стояла фортеця. Висота над долиною — 87 метрів. Дерев’яні конструкції в часи розквіту піднімалися на 40–80 м від дна долини.
Від Білих Хорватів до польської корони: хронологія
IX ст. Слов’янське плем’я Білих Хорватів освоює скелі і засновує тут опорний пункт — митний і оборонний. Через Урич пролягав Соляний шлях з Дрогобича на Закарпаття і до Центральної Європи: сіль — найцінніший товар до появи залізниць. Контролювати цей шлях означало контролювати значну частину регіональної торгівлі.
XI–XIII ст. Тустань — частина Карпатської оборонної лінії Київської Русі та Галицько-Волинського князівства. Фортеця росте, відбудовується після пожеж, ускладнюється — науковці виділяють п’ять будівельних фаз, в кожну з яких змінювалися розміри й конструкція. У XIII ст. вона досягає найвищого розквіту і піднімається на п’ять поверхів.
1333–1384 рр. — перші письмові згадки у хроніці підканцлера Яна з Чарнкова та пізніше у Яна Длугоша: Тустань згадана серед міст і фортець, які укріплював польський король Казимир III.
1340 р. Тустань захоплює Казимир Великий — і відбудовує як прикордонну фортецю Польщі.
1390 р. У грамоті Папи Римського Боніфація IX Тустань згадана як прикордонна фортеця і митний пункт з экспорту солі з Дрогобицьких жуп.
XVI ст. Занепад. Країни Центральної Європи знаходять власні поклади солі — Соляний шлях втрачає значення. Польський кордон зсувається на схід. У 1539 р. фортеця за дарчою грамотою переходить до приватної особи. 1565 р. — остання письмова згадка: в Люстрації Дрогобицької соляної жупи фіксується митниця в Уричі. Після цього — тиша.
XVII ст. Археологічні знахідки свідчать: на скелях оселилися монахи-схимники.
Що знайшли археологи
На дні водної цистерни та в тріщинах скель — арабські дирхеми IX–XI ст.: свідчення міжнародних торгових зв’язків. Крім того: наконечники стріл для луків і арбалетів, бронзова булава, складний хрест-реліквіарій, чоловічі персні, бойові сокири, горщик IX ст.
На самих скелях збереглися петрогліфи різних епох — сліди дакійців, фракійців, кельтів, скіфів, Білих Хорватів. Деякі — солярні знаки (кола з лункою посередині), що тяжіють до ділянок, освітлених сонцем цілий день. Ця знакова система досі не повністю розшифрована.
Як виглядала фортеця у XIII ст.
Уявіть: між скельними стовпами на висоті 40–80 метрів — п’ять поверхів дерев’яних конструкцій. Яруси поєднані галереями і сходами. Бойові переходи вздовж скельних стін. Всередині — казарми, склади, кузня, цистерни для води. Доступ знизу перекритий дерев’яними стінами і кріпленими у скелі воротами.
Зараз від усього цього залишилися лише пази у камені, фрагменти мурів XIII ст. і дві стави-цистерни для збирання дощової води. Але завдяки реконструкції Рожка все це можна побачити у музеї — і «накласти» на реальні скелі.
Що подивитися в заповіднику
Заповідник — не просто скелі. Це інфраструктурний комплекс:
Скельна група Камінь — головна атракція. Маршрут зі старту до фінішу; поодинокого блукання нема, і це правильно — ландшафт складний.
Музей Тустані — де зберігаються реконструкції, знахідки та графічні матеріали Рожка. Одночасно відвідує до 12 осіб.
«Хата у Глибокім» — культурний центр, ще одна точка заповідника. До 10 осіб.
Дерев’яна замкова споруда біля входу — невелика реконструкція, де проводяться заходи фестивалю.
Мотузковий парк «LaZanka» — щодня з 10:00 до 20:00.
Майстер-клас з гончарства.
Церква Святого Миколая — дерев’яна, в самому селі Урич, на пагорбі.
Фестиваль «ТуСтань!»
Щороку на початку серпня тут відбувається фестиваль української середньовічної культури «ТуСтань!» — лицарські турніри, майстер-класи, реконструкції, ярмарок. Перший подібний захід тут відбувся ще в 1914 р. — на честь сторіччя від народження Тараса Шевченка. Сучасний формат фестивалю — з 2006 р.
Це одна з небагатьох подій в Україні, де середньовічна реконструкція відбувається безпосередньо на автентичному місці — а не в спортзалі чи на парковці.
Що поруч і як вписати в маршрут
Тустань логічно поєднується з:
- Східниця (~8 км) — бальнеологічний курорт з мінеральними джерелами, хороше базування;
- Сколе (~30 км) — невелике містечко в горах, залізнична станція;
- Трускавець (~30 км) — якщо хочеться зупинитися у більшому місті;
- Скелі Довбуша (~40 км, Бубнище) — схожа геологія і теж наскельна локація, що входила в єдину оборонну лінію з Тустанню.
Тустань вписується в маршрут «Скельні монастирі України» — як найяскравіший приклад наскельної дерев’яної архітектури в Карпатах.
Практична інформація
Вхід — платний. Є екскурсійне обслуговування.
Режим роботи:
- Квітень–жовтень: 10:00–18:00
- Листопад–березень: 9:30–17:00
- Щодня
Контакти: tustan.ua
Час на огляд: мінімум 2 години, комфортно — 3–4 год із музеєм і «Хатою».
Як дістатися
На авто: відстань від Львова — ~110 км (1,5 год). Два маршрути:
- через Трускавець і Східницю (~110 км);
- трасою Київ–Чоп (М06), за с. Верхнє Синьовидне — поворот праворуч за вказівником «Урич» (~118 км).
В самому Урич є безкоштовна парковка біля заповідника.
Поїздом + автобусом:
- Поїзд Львів → Сколе (~1 год 25 хв – 1 год 50 хв) або Львів → Стрий;
- Зі Сколе або Стрия — автобус до Урича (розклад на офіційному сайті tustan.ua);
- Або поїзд до Трускавця, звідти автобус до Східниці, далі пішки (~8 км).
Адреса: с. Урич, Стрийський р-н, Львівська обл.
Маловідомі деталі
- Назва «Тустань» має праслов’янське походження і, ймовірно, походить від імені засновника або першого власника місцевості — як і багато топонімів давньої Русі.
- У скельній цистерні для води знайдено горщик IX ст. — один із найстаріших артефактів фортеці, що підтверджує її ранньосередньовічне походження.
- Тустань не раз горіла — і щоразу відбудовувалась. Науковці виділяють п’ять будівельних фаз зі змінами конструкції.
- Реконструкцію фортеці з 90% достовірністю вдалося виконати не завдяки письмовим джерелам, а суто через аналіз пазів у скелі — унікальний метод у слов’янській археології.
- У 1970 р. тут знімали радянський художній фільм «Захар Беркут» за повістю Івана Франка. Жителі Урича брали участь у масових сценах.
- У 2001 р. урицькі скелі внесено до державного реєстру нерухомих пам’яток археології національного значення. Кандидатура для внесення до списку ЮНЕСКО обговорюється вже кілька десятиліть.
Висновок
Тустань — місце, де природа і людина зробили роботу разом, і через 700 років досі незрозуміло, де закінчується одне і починається інше.
Скелі тут були стінами. Пази у камені — кресленнями. Соляний шлях унизу — сенсом існування.
Фортецю давно не видно. Але вона все ще стоїть — у 4000 слідів у пісковику, у реконструкціях Рожка і у відчутті, коли стоїш на скелі і дивишся на ті самі гори, що й охоронці IX ст.
Сюди варто їхати не за «замком» у звичному сенсі — а за розумінням того, як виглядала середньовічна архітектура, коли вона ще не відокремилась від природи.
