У Сутківцях є два об’єкти. Один — руїни. Другий стоїть і не має аналогів в Україні.
Покровська церква-фортеця — споруда, яка водночас є церквою і замковою вежею-донжоном. Таке поєднання унікальне: не «церква при замку», не «каплиця в мурах», а одна будівля, що виконує обидві функції. Від підніжжя до верхівки — єдина кам’яна маса з бійницями і куполом.
Замок поруч — це вже руїни. Але церква стоїть.
Загальна інформація
| Що? | Опис |
|---|---|
| Назва | Сутковецький замок і Покровська церква-фортеця |
| Адреса | с. Сутківці, Ярмолинецький р-н, Хмельницька обл. |
| Відстань від Хмельницького | ~40 км |
| Замок | XV–XVII ст. (Федір Сутківський → Балабан → Грабянки) |
| Церква-фортеця | 2-га пол. XV ст. (Сутківські) |
| Розміри замку | 70 × 60 м |
| Вежі | п’ятигранні, чотириярусні, по кутах |
| Рови | 15 м завширшки (з пн.-зх. і пд.-сх. боків) |
| Статус | пам’ятка архітектури національного значення |
| Вхід | вільний |
Хотько Кроат і рід Сутківських
Початок роду — 1407 р.: великий литовський князь Вітовт передав ці землі угорцю за походженням Хотьку Кроату за вірну службу. Онук Хотька — Федір — взяв прізвище від землі і став Федором Сутківським.
Він і заклав замок у першій половині XV ст. як форпост на Кучманському шляху — одному з головних татарських маршрутів набігів на Поділля і Волинь.
На подовженому мисі над долиною річки: з трьох боків — природний захист, з двох — рови шириною 15 метрів. Прямокутник 70 × 60 м, по кутах — п’ятигранні чотириярусні вежі бастійного типу. Вежі з’єднувались бойовими галереями по периметру мурів.
Церква-донжон: чому аналогів немає
Одночасно з замком або дещо пізніше Сутківські збудували Покровську церкву-фортецю. Точна дата — друга половина XV ст.
За архітектурою і планувальною схемою ця споруда не має аналогів в Україні.
З першого погляду — не зрозуміло, що перед тобою церква. Масивний кам’яний об’єм, бійниці, суворий вигляд без декору. Але всередині — храмовий простір.
Первинно будівля слугувала суто оборонною спорудою — фортецею на шляху татарських набігів. У 1476 р. її перебудовано на церкву — і обидві функції злились в одне.
Балабан і занепад оборонної функції
1567 р. — татари зруйнували замок під час чергового вторгнення. Невдовзі відбудували.
1623 р. — останній Сутківський по чоловічій лінії помер. Власником став Олександр Балабан, вінницький староста — через шлюб з Барбарою Сутківецькою. Він перебудував кілька веж: бійниці розширили під вікна, замок почав ставати резиденцією, а не фортецею.
У XVII ст. Сутковецький замок остаточно втратив оборонне значення.
Тадей Грабянка: масон з космічними планами
Наприкінці XVII ст. Сутківці перейшли до роду Грабянків. Нові власники перебудували замок на житлову резиденцію.
Але один з Грабянків — Тадей — заслуговує окремого абзацу.
У молоді роки він навчався в Парижі, де захопився алхімією, езотерикою і масонством. Грабянка заснував масонські ложі в кількох містах Європи: Варшаві, Берліні, Авіньйоні, Лондоні. Мріяв відновити Річ Посполиту і створити нову світову імперію.
Це той самий рід, що жив у зруйнованому подільському замку і паралельно планував перебудову Європи.
Що є сьогодні
Замок: руїни палацу на горі над долиною Ушиці. Фрагменти мурів і веж. Контури читаються.
Церква-фортеця: діє. Богослужіння проводяться. Це найкраще збережений і найважливіший об’єкт комплексу.
Обидва — на відстані кількох хвилин ходьби.
Чого не варто очікувати
Сутківці — не «замок» у класичному розумінні. Замкові руїни — фрагменти. Але церква-фортеця варта поїздки сама по собі: вона унікальна, діє і виглядає рівно так, як має виглядати споруда XV ст. без реставрацій.
Що подивитися поруч і як вписати в маршрут
Сутківці — 40 км від Хмельницького, Ярмолинецький р-н.
- Меджибіж (~50 км) — замок Сенявських і могила Баал Шем Тов
- Кам’янець-Подільський (~70 км) — 11 башт і каньйон Смотрича
- Скала-Подільська (~40 км) — замок над Збручем
Вписується в маршрут «Автоподорож Фортеці Поділля».
Практична інформація
- Вхід: вільний (обидва об’єкти)
- Церква: діюча, можна зайти
- Час на огляд: 30–60 хвилин
- Від Хмельницького: ~40 км
Висновок
Хотько Кроат прийшов з Угорщини і отримав землю від Вітовта.
Його онук збудував замок на татарському шляху і церкву, яка є фортецею.
Балабан замінив бійниці на вікна. Грабянка поїхав до Парижа будувати масонські ложі.
Церква досі стоїть і діє.
Замок — ні.
