Над аркою головного входу до Ужгородського замку — герб із чотирма дроздами. Це герб роду Другетів, які тримали замок з 1322 по 1691 рік.
Його ніхто не прибирав. Йому близько 700 років.
А ще Угорщина як держава фактично завдячує своєю назвою саме цьому місту: угорці називали Ужгород «Унгвар» — і від «Унг» пішло «Угорщина» (Ungarn, Hungary). Один із найзахідніших замків України дав назву одній з великих центральноєвропейських держав.
Загальна інформація
| Що? | Опис |
|---|---|
| Назва | Ужгородський замок (Унгвар) |
| Адреса | вул. Капітульна, 33, м. Ужгород, Закарпатська обл. |
| Розташування | Замкова гора, 30 м над містом, над річкою Уж |
| Площа | ~15 000 м² |
| Перші укріплення | IX ст. (дерев’яна фортеця білих хорватів) |
| Кам’яна фортеця | XIII ст. (після монгольської навали) |
| Реконструкція | кінець XVI ст. (1598, італійські інженери) |
| Головні власники | Другети (1322–1691) — 350+ років |
| Стиль | романський / бастіонна фортифікація |
| Стіни | 3 м завтовшки, 10 м заввишки |
| Статус | пам’ятка архітектури національного значення; Закарпатський краєзнавчий музей (з 1947 р.) |
| Вхід | платний |
Хто такі Другети і чому вони тут
1312 р. — братів Другетів представили угорському королю Карлу Роберту. Вони допомогли придушити повстання. Нагорода: Ужгородський замок і прилеглі землі.
Другети — не угорці. Це «заможна династія франко-італійського походження»: родина прийшла з Неаполітанського королівства разом із Анжуйською династією. Якийсь час — французи й італійці на закарпатських горах, що командували угорськими військами.
350 років — з 1322 по 1691-й — замок залишався резиденцією Другетів. За цей час:
- кілька разів повністю перебудовувався під нові типи зброї
- 1598 р. — масштабна реконструкція: італійські інженери зводять нові стіни 3 м завтовшки, п’ять бастіонів з гарматними майданчиками
- замок кілька разів переходив до трансільванських князів і повертався назад
1684 р. — армія Імре Текелі захопила Ужгород. Останній Другет, що залишився вірним Габсбургам, страчений. Рід на Ужгороді закінчився.
1691 р. — замок перейшов до нових власників. Потім — до греко-католицької єпархії. Потім — до краєзнавчого музею.
Архітектура: п’ять бастіонів і рів 10 метрів глибиною
У плані — неправильний чотирикутник: рельєф Замкової гори диктував форму. По трьох боках — рів глибиною 8–10 метрів, через який вів підйомний міст. Зараз на місці рову — заповнена западина, але заглиблення для ланцюгів підйомного мосту ще видно.
П’ять бастіонів: чотири кутові і один кілеподібний з північного фасаду. Гармати на бастіонах тримали під обстрілом всі підходи.
Над аркою внутрішнього двору — герб Другетів: чотири дрозди. Цьому зображенню понад 700 років, і воно досі на місці.
Всередині двору — фундамент церкви XIII ст.: саме в ній у 1646 р. підписали Ужгородську унію, що об’єднала православних Закарпаття з Римом. Уніатська церква стала базою для УГКЦ — це точка народження Греко-католицької церкви в регіоні.
Музей: 115 тисяч експонатів і макет під склом
З 1947 р. замок — Закарпатський краєзнавчий музей ім. Тиводара Легоцького. У 30 залах палацу — понад 115 000 експонатів: археологія, зброя, монети, гуцульські костюми, писанки, ремісничі інструменти.
Є і специфічні колекції: музей музичних інструментів, музей одягу Закарпаття, музей природи.
Окремо — макет Ужгородського замку під скляним саркофагом у дворі. За переказами, іноземці пропонували великі гроші — адміністрація відмовила.
У колишній каплиці семінарії збереглися розписи Фердинанда Відпри (1857 р.) — варто зайти окремо.
Чого не варто очікувати
Ужгородський замок — найбільш відвідуваний об’єкт міста. Влітку, особливо у вихідні, тут справжній туристичний потік. Якщо хочете побачити замок без натовпу — рано вранці у будній день або поза сезоном.
І ще: замок добре збережений і впорядкований — але це не «незайманий» середньовічний артефакт. Це діючий музей із реконструйованими ділянками.
Що подивитися поруч і як вписати у маршрут
Безпосередньо біля замку — Закарпатський музей народної архітектури і побуту (скансен): хати, церкви, господарські будівлі з усіх регіонів Закарпаття просто неба. Можна взяти комбо-квиток.
Липова алея на набережній Незалежності — найдовша в Європі (понад 2 км вздовж Ужу), починається від підніжжя Замкової гори.
З Ужгорода зручно будувати маршрути всім Закарпаттям:
- Мукачівський замок «Паланок» (~45 км) — інший масштаб, інша епоха
- Карпатський біосферний заповідник і Скелі Довбуша (~100 км)
- Виноробні Береговського р-ну (~50 км)
Вписується в маршрут «Містичні замки України».
Практична інформація
- Адреса: вул. Капітульна, 33
- Вхід: уточнювати актуальні ціни
- Режим роботи: вт–нд, 10:00–17:00
- Скансен поряд: окремий квиток або комбо
- Час на огляд: 1,5–2 год (замок + музей); 3 год із скансеном
- Від центру Ужгорода: 10 хв пішки по вул. Капітульній
Висновок
Ужгородський замок — не найбільший і не найефектніший серед українських фортець. Але він один із небагатьох, де герб власника 700-річної давності досі висить над входом. І де в стінах підписали угоду, яка визначила релігійну ідентичність Закарпаття на наступні сторіччя.
Другети прийшли з Неаполя. Пробули 350 років. Пішли. Дрозди на арці залишились.
