Посеред індустріального Донбасу існує архітектурна локація, яка виглядає так, ніби її перенесли з ЄвПосеред індустріального ландшафту Луганщини, де між шахтами і терикони — степ, стоїть будинок, якого тут не повинно бути.
Три фасади, що кожен виглядає як головний. Башта з родовим гербом. Бронзовий Гермес на терасі. Оздоблення від майстрів, що робили імператорські палаци.
Садиба Мсциховського — єдиний зразок замкової архітектури на Луганщині. І наразі вона знаходиться на тимчасово окупованій Росією території.
Загальна інформація
| Що? | Опис |
|---|---|
| Назва | Палац Мсциховського (Садиба Мсциховського) |
| Локація | смт Селезнівка, Перевальський р-н, Луганська обл. |
| ⚠️ Статус | тимчасово окупована територія (з 2014 р.) |
| Придбання ділянки | 1890 р. |
| Завершення будівництва | 1913 р. |
| Стиль | романо-візантійський (палацово-замковий) |
| Архітектор | Сергій Гінгер |
| Внутрішнє оздоблення | майстри фабрики Мельцера (Санкт-Петербург) |
| Парк | ~22 га, садівник Марцин Хубецький |
| Статус пам’ятки | пам’ятка архітектури місцевого значення (з 1983 р.) |
Казимир Мсциховський: хто збудував цей замок
Казимир Мсциховський — поляк за походженням, дійсний статський радник, інженер-шляховик. У добу бурхливого розвитку залізничного транспорту це гарантувало великі прибутки. Крім служби у залізничному відомстві він також:
- відкрив кілька шахт неподалік Селезнівки (з 1900 р.)
- очолював правління Селезнівського товариства кам’яновугільної та заводської промисловості
- входив до правління Товариства Південно-Руської кам’яновугільної промисловості
- був членом правління Донецько-Юр’ївського металургійного товариства
У 1890 р. він придбав у Селезнівці садибу Графовського з незакінченим будівництвом і взявся за перебудову «під себе». Будівництво тривало більше двадцяти років і завершилось у 1913 р. В тому ж році журнал «Столиця і садиба» опублікував детальний опис садиби з фотографіями.
Архітектура: три «головних» фасади
Архітектор Сергій Гінгер отримав від Мсциховського незвичне завдання: створити будинок у стилі «палаців італійсько-візантійського відродження» — і водночас зробити з нього своєрідний приватний музей.
Рішення Гінгера було нестандартним: три фасади будинку оформлені так, що кожен справляє враження головного. Жоден не виглядає «тильним». Це надавало будівлі динамічного і несподіваного силуету.
Над центральним входом — масивна башта з великим кольоровим гербом дворянського роду Мсциховських.
На відкритій терасі перед зимовим садом стояла бронзова статуя Гермеса.
При вході — два ковані канделябри у людський зріст.
Будинок мав два поверхи: тринадцять приміщень на першому (для сім’ї) і шість у вигляді мансарди на другому (для прислуги).
Внутрішнє оздоблення виконали майстри санкт-петербурзької фабрики Мельцера — тієї ж, що облаштовувала імператорські палаци. Стелі вкривали картини на історичну та літературну тематику. Стіни танцювальної зали, кабінету, кімнати мисливців і зимового залу прикрашали ліпниною і фрагментами картин у стилі модерн. Два мармурових каміни.
Парк і господарство
Навколо палацу Марцин Хубецький, запрошений із Польщі, розбив пейзажний парк площею ~22 гектари. Алеї, декоративні дерева, фруктові сади, вид на річку Білу.
Садиба включала також:
- церковно-парафіяльну школу
- будинок для вчителів
- господарські споруди
Що лишилось і що зникло
Коли більшовики прийшли до влади — садибу розграбували. Меблі, скульптури, вази розібрало місцеве населення. Доля Мсциховського достеменно невідома: за однією версією — утік, за іншою — розстріляний як «класовий ворог».
У радянський час будівля слугувала:
- дитячим будинком для безпритульних
- Ворошиловським будинком відпочинку
- туберкульозним диспансером
- наркологічним диспансером
Від первісного оздоблення до 2014 р. збереглося:
- фрагменти ліпнини в танцювальному залі, кабінеті та зимовому саду
- два каміни (один дубовий, один — з турецьким кахлем), що функціонували
- місцями — паркетна підлога
- картина із зображенням дівчинки — за легендою, дочки Мсциховського, яка трагічно загинула
Один з орендарів незалежної України збив ліпнину «для зразка» — і нічого не відновив.
2011–2014: спроба повернення
У 2011 р. активісти із Селезнівки, Луганська та Донецька створили благодійну організацію з відродження садиби. З 2012 по 2014 рр. тут відбулися:
- лицарський турнір «Меч Сходу»
- середньовічний бал «Дихання віків»
- рок-концерти і виставки
- концерт польського струнного квінтету «Волоші» (зима 2014)
Musicians з Польщі, почувши акустику старого будинку, «високо оцінили» її.
Потім — 2014 рік. Перевальський район опинився під окупацією. Про подальшу долю садиби достовірних даних немає.
⚠️ Безпека і доступність
Селезнівка і Перевальський район Луганської області перебувають під тимчасовою окупацією Росії з 2014 р. Відвідування неможливе і небезпечне. Ця стаття має архівно-краєзнавчий характер — для збереження пам’яті про об’єкт, доступ до якого наразі відсутній.
Стан садиби після 2014 р. та після 2022 р. невідомий.
Місце в контексті Луганщини
Садиба Мсциховського — єдиний зразок псевдозамкової архітектури на Луганщині. Вона виникла не з романтичних настроїв, а з практичної логіки: промисловець, що заробив на вугіллі і залізниці, хотів будинок, гідний свого статусу і своїх уявлень про красу.
Статистично Донбас кінця XIX — початку XX ст. дав Україні кілька таких «несподіваних» садиб — коли нові промислові гроші зустрілися з тогочасною архітектурною модою на псевдоісторизм. Але Мсциховський пішов далі більшості: він запросив майстрів з Пітера, наказав зробити три «головних» фасади і поставив бронзового Гермеса на терасу.
Маловідомі деталі
- Казимир Мсциховський придбав незакінчену садибу Графовського і перебудував її від фундаменту до башти.
- Три рівноцінних фасади — навмисне архітектурне рішення Гінгера, нетипове для садибної архітектури.
- Фабрика Мельцера з Санкт-Петербурга — та сама, що оздоблювала Зимовий палац та інші імператорські резиденції.
- Будинок описано в журналі «Столиця і садиба» ще 1916 р. — тоді він наробив шуму.
- Стаття в журналі була здебільшого фотографічною: портрети інтер’єрів, меблів, пальм у зимовому саду — все це зафіксоване ще до революції. Ці фото зараз є єдиним свідченням первісного вигляду.
- До 2014 р. тут відбувалися лицарські турніри і середньовічні бали — надзвичайний контраст з індустріальним довкіллям.
Висновок
Садиба Мсциховського — один з найбільш «несподіваних» об’єктів України: замок посеред шахтарського краю, зведений польським інженером за гроші вугілля, оздоблений майстрами, що робили Зимовий палац.
Наразі вона недоступна. Але вона існує — принаймні на фотографіях 1916 р. і в архівних описах. І саме тому важливо про неї писати: щоб факт її існування не зник разом з окупацією.
