У Старокостянтинові більшість поглядів притягує замок Острозьких. Але поглянути варто уважніше: з усього замкового ансамблю найкраще зберіглась оборонна вежа — і саме вона є тим «фрагментом», де читається весь характер цієї фортеці.
Загальна інформація
| Що? | Опис |
|---|---|
| Об’єкт | Оборонна вежа замку Острозьких (частина замкового ансамблю) |
| Адреса | вул. І. Федорова, 34, м. Старокостянтинів, Хмельницька обл. |
| Роки зведення | 1561–1571 рр. (разом із замком) |
| Замовник | кн. Костянтин-Василь Острозький |
| Стиль | оборонна архітектура з ренесансним декором |
| Розташування | мис при злитті річок Случі й Ікопоті |
| Статус | пам’ятка архітектури |
Місце і контекст
Замок стоїть на мисоподібній ділянці при злитті річок Случі й Ікопоті: дві сторони омиваються водою, третя межує з містом. Природний захист максимальний — і саме тому тут заклали фортецю.
5 січня 1561 р. власники містечка продали його кн. Костянтину-Василю Острозькому — одному з найзаможніших магнатів Речі Посполитої. За три місяці він отримав від польського короля привілеї на заснування міста, ярмарок і Магдебурзьке право. Замок зводили протягом 1561–1571 рр. — як захист від татарських набігів.
Оборонна вежа: архітектура
Архітектурним акцентом південно-західного рогу замку є двоярусна оборонна вежа — головна споруда, що збереглась найкраще.
Стрільниці розраховані на фронтальний та фланговий обстріл: архітектори XVI ст. знали, що прямий вогонь — не єдиний сценарій атаки.
Аттик — ренесансний декоративний парапет поверх основного об’єму — прикрашає вежу і прилеглу частину резиденції. У XVI ст. ренесансний аттик на польсько-литовських замках був ознакою статусу та архітектурного смаку замовника.
Перекриття: перший ярус — склепінчасте напівсферичне, другий — по балках. Два різних конструктивних рішення для двох ярусів — характерна особливість оборонної архітектури того часу.
Загалом замок мав п’ять веж у ренесансному стилі, оборонний вал і рів, що з’єднував русла двох річок. Стіни заввишки 5,8 м і завтовшки 1,5 м. Крім кам’яних веж, на території стояла восьмиповерхова дерев’яна сторожова вежа-піраміда — вона не збереглась.
Що ще в замку
Крім оборонної вежі, у замку зберігаються:
- Князівський палац — двоповерховий, цегляний
- Церква Святої Трійці — відреставрована, діє (ПЦУ); всередині — старовинні фрески
- Нижній ярус надбрамної вежі
- Фрагменти стін і підвали з колодязями-камерами під палацом, що ведуть до річки
1648: єдина капітуляція
Протягом десятиліть татари жодного разу не завоювали Старокостянтинівський замок.
Але у 1648 р. військо Богдана Хмельницького захопило фортецю. Місто зруйнували. Наприкінці XVII ст. замок реконструювали — і він знову став функціональним.
Поточний стан і реставрація
Замок перебуває у процесі реставрації. Оборонна вежа в поганому стані, але структурно стоїть. Замкова церква Святої Трійці — відреставрована і діє.
Огляд ансамблю — зовні вільний. Частина внутрішніх приміщень доступна під час екскурсій.
Що подивитися поруч і як вписати в маршрут
Старокостянтинів — зручна точка на маршруті між Хмельницьким і Рівним:
- Замок і церква — основний ансамбль (вул. Федорова, 34)
- Меджибіж (~50 км) — замок і могила Баал Шем Тов
- Острог (~70 км) — замок, Острозька академія
Вписується в маршрут «Автоподорож Фортеці Поділля» — Старокостянтинів є природним пунктом цього напрямку.
Практична інформація
- Адреса: вул. І. Федорова, 34, Старокостянтинів
- Зовнішній огляд: вільний
- Церква Св. Трійці: відкрита, можна зайти
- Реставрація: триває; частина ансамблю в риштованнях
- Час на огляд: 30–60 хвилин
- Відстань від Хмельницького: ~45 км
Маловідомі деталі
- Замок зводили 1561–1571 рр. — і до кінця XVII ст. татари його жодного разу не взяли.
- Стрільниці вежі розраховані одночасно на фронтальний і фланговий обстріл — це деталь, яка видає досвідченого військового архітектора.
- Восьмиповерхова дерев’яна сторожова вежа-піраміда на замковому дворі не збереглась — але за описами вона була справжньою домінантою.
- Під замковим палацом — підвали з колодязями-камерами, що ведуть до річки. Підземний вихід на випадок облоги.
- Площа замку — чи не найбільша серед волинських замків, але вона так і не була повністю забудована.
Висновок
Оборонна вежа у Старокостянтинові — це не «мала пам’ятка» і не «об’єкт між іншим». Це найкраще збережений елемент замку, який тримав оборону майже сто років.
Двоярусна, з ренесансним аттиком, із стрільницями під два кути обстрілу.
Вона просто стоїть — і цього справді достатньо.
