Місто Бар колись називалось «Рів» — від річки Рів, що протікала поруч.
1537 р. королева Бона Сфорца купила ці землі і збудувала нову кам’яну фортецю. А місто перейменувала на Бар — на честь Барі, свого родового міста в Апулії, поблизу Неаполя.
Так українське Поділля отримало назву від південноіталійського портового міста.
1768 р. у цьому ж місті польська шляхта проголосила Барську конфедерацію — повстання проти Росії і реформ короля. Воно закінчилось першим поділом Польщі в 1772 р.
Замок стояв у центрі обох подій.
Загальна інформація
| Що? | Опис |
|---|---|
| Назва | Барський замок (фортеця Бар) |
| Адреса | вул. В. Буняковського, 7, м. Бар, Барський р-н, Вінницька обл. |
| Перші укріплення | XIV ст. (Коріатовичі, дерев’яна фортеця «Рів») |
| Кам’яна фортеця | 1537 р. (Бона Сфорца) |
| Перейменована | 1537 р.: «Рів» → «Бар» (на честь Барі в Апулії) |
| Форма | квадрат, бастіони по кутах |
| Евлія Челебі | «Кам’яний Бар — справді могутня фортеця» |
| Барська конфедерація | 1768 р. — проголошена в Барі |
| Стан | фрагменти стін і веж |
| Вхід | вільний |
Від «Рову» до Бара: Бона Сфорца
XIV ст. — на лівому березі річки Рів литовські князі Коріатовичі збудували перші укріплення. Місцевість і містечко звалися «Рів».
Далі — татарські набіги знову і знову: 1452, 1453, 1457, 1469, 1474, 1478, 1489, 1490, 1494, 1498 рр. Кожного разу відбудовували.
1518 р. — король Сигізмунд І одружився з Боною Сфорца — тією самою, що пізніше тримала Кременецький замок і так само ніколи там не бувала. Отримала від чоловіка кілька маєтків.
1537 р. — Бона купила Рів, збудувала нову кам’яну фортецю — і перейменувала на «Бар». На головній башті встановили мідну табличку латиною про опіку Бони над містом.
Пільговою грамотою від 24 листопада 1537 р. вона звільнила мешканців від податків на 8 років — через татарські руйнування.
«Брама Польської України» і Евлія Челебі
Барський замок разом з бердичівською фортецею упродовж XVII ст. називали «брамою Польської України».
Турецький мандрівник і письменник Евлія Челебі побував у Барі і залишив запис: «Кам’яний Бар — справді могутня фортеця». Він не штурмував — просто подивився і написав.
1648–1649 рр. — під час Визвольної війни Хмельницького козацький полковник Максим Кривоніс захопив замок. Літописець Самійло Величко записав: «було взято там, у Барі, крім великої здобичі, що дісталась кривоносовому війську, багато гармат і величезна кількість різних припасів; полонили навіть когось з Потоцьких».
1672 р. — турецька армія захопила Бар. Місто і замок занепадають.
1768: Барська конфедерація
29 лютого 1768 р. — у Барі група польських магнатів і шляхти проголосила Барську конфедерацію — збройний союз проти Росії і проти короля Станіслава Августа Понятовського.
Конфедерати вважали, що Росія надто сильно впливає на Польщу. Вони хотіли повернути незалежність.
Результат: Росія розгромила конфедератів. 1772 р. — перший поділ Польщі між Росією, Пруссією і Австрією. Польщі відрізали більшу частину.
Барська конфедерація — одна з основних причин, чому поділ стався.
Від замку це все і почалось.
Що є сьогодні
Від фортеці залишились фрагменти мурів і веж. Контури бастіонів ще читаються. Замок стоїть у центральній частині міста — не на горі і не на скелі, а серед міської забудови.
Поряд — домініканський монастир (XVII–XVIII ст.) і костел — збереглись краще за замок.
Чого не варто очікувати
Цілого замку немає. Фрагменти стін серед міста — це все, що залишилось від «брами Польської України». Але сам Бар — невелике місто з кількома цікавими сакральними об’єктами.
Як вписати в маршрут
Бар — Барський р-н, ~120 км від Вінниці.
- Меджибіж (~60 км) — замок Сенявських і могила Баал Шем Тов
- Кам’янець-Подільський (~100 км) — 11 башт і каньйон Смотрича
- Хмільник (~60 км) — замок і курорт
Вписується в маршрут «Автоподорож Фортеці Поділля».
Практична інформація
- Адреса: вул. В. Буняковського, 7, м. Бар
- Вхід: вільний
- Стан: фрагменти стін; огляд зовні
- Час на огляд: 15–20 хвилин (замок) + 30 хв (місто)
- Від Вінниці: ~120 км
Висновок
Литовські князі збудували «Рів». Бона Сфорца перебудувала і перейменувала на честь свого Барі.
Турки взяли у 1672-му. Шляхта проголосила конфедерацію у 1768-му. Поляки втратили частину країни у 1772-му.
Від замку — фрагменти стін.
Але назва міста — досі від апулійського портового міста, де народилась королева.
