1661 р. Турецька армія взяла в облогу замок Нялаб. Не взяла.
1672 р. Австрійський король Леопольд I наказав зруйнувати власний замок.
Не тому що він був непотрібний. Тому що австрійський монарх боявся впливових господарів — баронів Перені, які тримали замок. Лояльність власників викликала сумніви, і Леопольд вирішив позбутись фортеці разом із проблемою.
Турки не змогли. Власний король — зміг.
Загальна інформація
| Що? | Опис |
|---|---|
| Назва | Замок Нялаб (Королівський замок, Нялабський замок) |
| Адреса | замкова гора, смт Королево, Виноградівський р-н, Закарпатська обл. |
| Перша згадка | 1264 р. (лист Папи Урбана IV) |
| Кам’яні укріплення | 1272–1315 рр. |
| Призначення | літня резиденція угорських королів + охорона соляного шляху |
| Головні власники | угорські королі → Угочанські жупани → Перені |
| Зруйнований | 1672 р. (наказ Леопольда I) |
| Радіостанція | 1945–1947 рр. (радянська воєнна) |
| Збереглась | килевидна вежа (стіни 2,6 м), фрагменти мурів |
| Стан | руїни, заросли; вхід вільний |
Назва від розбійника і Папа Римський у листі
Перша письмова згадка — 1264 р.: лист Папи Римського Урбана IV до угорського короля Іштвана V. Папа закликав повернути замок матері короля — королеві Марії Ласкарині. Це означає: замок вже був предметом сімейних суперечок навіть у XIII ст.
Назва «Нялаб» — за легендою, від лицаря-розбійника Нялаба, який наприкінці XIII ст. захопив замок і деякий час ним керував.
1272–1315 рр. — зведено кам’яні укріплення. Замок стає сторожовим постом на соляному шляху з Марамороської долини.
Від королівської «дачі» до баронської справи
Основна функція — літня резиденція угорських королів для полювання у карпатських лісах. Разом із Хустом і Канківом замок контролював безпечний сплав солі по Тисі.
1279 р. — перша письмова згадка вже самого замку як «Нялаб».
1312 р. — син угочанського жупана Беке Боршо підняв повстання проти короля Карла Роберта і захопив замок. Березький жупан Томаш Мештер взяв фортецю в облогу і відвоював.
З початку XV ст. — замок перейшов до баронів Перені — одного з найвпливовіших угорських родів. Вони господарювали тут більше двох сторіч.
1661 р. — турецька армія взяла в облогу. Не взяла.
1672: король проти власного замку
1672 р. Ситуація: Перені надто впливові. Леопольд I підозрює їхню лояльність. Замок у руках потенційно незалежного магната — небезпека.
Рішення: зруйнувати.
Наказ виконали. Замок підірвали зсередини.
Замок, що витримав монголів (Тиса врятувала у 1241 р.), турків у 1661-му і кількох угорських претендентів на трон — впав від власного монарха.
Радянська радіостанція і кущі
1920-ті рр. — чехословацька влада організувала розкопки на замковій горі.
1945–1947 рр. — на вершині збудували радянську радіолокаційну станцію. Замок став закритим військовим об’єктом. Роботи на горі прискорили руйнацію стін.
Після ліквідації станції — замок поступово заріс кущами і деревами. Зараз гора «задихається в зелені» за описом місцевих дослідників.
Килевидна вежа: найпотужніший елемент
Найцінніший і найнесподіваніший елемент, що вцілів — килевидна вежа. Її стіни 2,6 м завтовшки — порівнянно зі стінами основного замку.
Форма — унікальна для замків циклу. Вежа розташована на південній терасі гори, окремо від основного замкового ядра на північній терасі.






Монголи і Тиса
Берез 1241 р. — орда хана Батия перейшла через Верецький перевал. Весняна повінь на Тисі була надзвичайно сильною. Ординці рухались правим берегом — і не змогли перебратись на лівий. Королево не зруйнували.
Замок пережив монголів завдяки річці — не завдяки мурам.
Чого не варто очікувати
Замок заріс кущами і деревами. Підйом на гору — нерівна стежка. Від основних укріплень мало що лишилось. Килевидна вежа відносно збережена, але до неї теж треба продертись крізь зелень.
Як вписати в маршрут
Королево — Виноградівський р-н, між Хустом і Виноградовом.
- Хустський замок (~30 км) — зруйнований блискавкою 1766 р.
- Виноградів (~10 км) — замок Канків (теж руїни над Тисою)
- Мукачево (Паланок) (~60 км)
Три закарпатських замки над Тисою в один день: Хуст → Королево → Виноградів.
Вписується в маршрут «Містичні замки України».
Практична інформація
- Вхід: вільний
- Підйом: стежка на замкову гору, ~20–30 хв
- Стан: руїни, зарослі; обережно
- Час на огляд: 30–60 хвилин
- Від Виноградова: ~10 км
- Від Хуста: ~30 км
Висновок
Монголи не змогли перейти річку. Турки не змогли взяти штурмом.
Власний король підірвав зсередини — бо боявся баронів.
Потім радянська радіостанція. Потім кущі.
Килевидна вежа стоїть.