На в’їзній вежі Чернелицького замку — два герби.
Зовні: «Pogon» («Погоня») — герб князів Чарторийських, що збудували цей замок.
З внутрішнього боку: «Pilawa» («Пилява») — з латинськими ініціалами “Е.З.Х.С.УУ.В”, що розшифровуються як: Єфросинія Станіславіцька, княгиня Чарторийська, воєводина Брацлавська.
Двоє людей. Один замок. Обидва герби на одних воротах.
Загальна інформація
| Що? | Опис |
|---|---|
| Назва | Чернелицький замок |
| Адреса | вул. Л. Українки, 1, смт Чернелиця, Коломийський р-н, Івано-Франківська обл. |
| Координати | 48°48′44″ пн. ш., 25°25′48″ сх. д. |
| Перша письмова згадка | 1636 р. (скарга Ядвіги Белзецької) |
| Збудований | 1659 р. (Михайло Чарторийський) |
| Площа | 2 га |
| Стіни | висота 6 м, товщина 2,5 м |
| Бастіони | 4 гострокутні, по кутах |
| Статус | пам’ятка архітектури національного значення |
Ядвіга і перша згадка 1636 р.
До Чарторийських Чернелицею володіла Ядвіга Белзецька із Язловецьких — остання з роду Язловецьких. У 1636 р. до актів Галицького земського суду вона подала скаргу на свого зятя — київського воєводу Януша Тишкевича, який напав і пограбував її володіння разом із «містечком Чернелиця із замком».
Це — перша відома письмова згадка про замок. Виходить, замок вже існував до 1636 р. — але точна дата будівництва невідома.
Чарторийські і новий замок
1659 р. — Михайло Юрій Чарторийський, брацлавський воєвода, збудував сучасний мурований замок.
Квадратна ділянка площею 2 гектари — за новою бастіонною системою. Чотири гострокутних бастіони по кутах. Стіни 6 метрів заввишки і 2,5 м завтовшки з бійницями для вогнепальної зброї. Усередині — двоповерхова в’їзна вежа з арковим проїздом, облямованим білим каменем.
Собеський, провіант і три рази зруйновано
1672 і 1676 рр. — турецька армія двічі здобула і зруйнувала замок під час польсько-турецької війни.
1685–1691 рр. — Ян ІІІ Собеський у волоських походах проти турків відбудованим замком користувався як місцем зберігання провіанту і фуражу. Тут він неодноразово зупинявся особисто.
Галерея з Рубенсом і Рафаелем
Після Чарторийських замком почергово володіли Галецькі, Потоцькі, Станецькі, Ценські.
Маурицій Ценський — останній власник, що реально жив у замку. При ньому тут зберігалась колекція: полотна Рубенса, Рафаеля та інших майстрів, бібліотека, архів.
1817 р. — Маурицій помер. Його син залишив Чернелицю — і забрав усю бібліотеку, архів і картинну галерею з собою.
Замок порожнів. Поряд розмістилась лікарня — деякі її корпуси впритул прилягали до замкових стін.
Що є сьогодні
Найкраще збережений елемент — в’їзна вежа з двома гербами. Фрагменти бастіонних мурів. Контури квадратного дитинця.
Чого не варто очікувати
Чернелиця — смт за 65 км від Івано-Франківська, осторонь головних доріг. Замок без музею і без організованого відвідування. Але в’їзна вежа з двома гербами в хорошому стані і варта поїздки.
Як вписати в маршрут
- Городенка (~22 км) — районний центр
- Маріямпільський замок (~5 км) — 1691 р., ікона Переможниця, дуб Петлюри
- Раковецький замок (~5 км) — три вежі різної форми над Дністром
Маршрут «Дністровські панорами України».
Практична інформація
- Вхід: вільний
- Стан: вежа + фрагменти мурів
- Час на огляд: 20–40 хвилин
- Від Івано-Франківська: ~65 км
Висновок
Ядвіга скаржилась на зятя, що пограбував замок — і завдяки цьому ми знаємо, що він вже існував у 1636 р.
Чарторийський збудував і поставив два герби на воротах.
Собеський зберігав тут сіно і зерно.
Ценський забрав Рубенса і поїхав.
Вежа стоїть.
