Бердичівський Санктуарій: ікона, де моляться перед копією, а не оригіналом

Ікона, перед якою сьогодні моляться тисячі паломників у Бердичеві, — не та сама, яку в 1642 році подарував монастирю його засновник Януш Тишкевич. Оригінальна ікона Матері Божої Сніжної, написана у XVI столітті, найімовірніше згоріла під час пожежі 1941 року — буквально напередодні німецького нападу на Радянський Союз. Після війни для санктуарію написали нову ікону, і саме перед нею моляться відвідувачі сьогодні, здебільшого не знаючи цієї деталі.

Монастир заснували 1630 року як обітницю: київський воєвода Тишкевич пообіцяв збудувати чернечу обитель, якщо звільниться з татарського полону. Комплекс звели як справжню фортецю — зі стінами, вежами та прибрамним корпусом, — і ця оборонна архітектура пережила набагато більше випробувань, ніж будь-яка інша частина його історії.


Загальна інформація

Що?Опис
НазваВсеукраїнський Санктуарій Матері Божої Святого Скапулярію (Бердичівський Санктуарій)
АдресаЖитомирська область, м. Бердичів, Соборна площа, 25
Рік заснування1630 (освячення костелу — 1642)
ЗамовникЯнуш Тишкевич, київський воєвода
Форма/деталіФортечні стіни з вежами, прибрамний корпус, верхній і нижній костели
МатеріалКамінь, цегла
СтанВідреставрований (реставрація з 1958 р.), діючий
СтатусПам’ятка архітектури національного значення; санктуарій РКЦ з 1998 р.
ВхідВільний, діючий монастир і місце прощі

Музей атеїзму замість костелу

Я вважаю, що найпромовистіший період в історії Санктуарію — не заснування і не коронації ікони, а радянські десятиліття: після конфіскації 1926 року верхній костел перетворили на музей революції, а згодом на музей атеїзму, тоді як нижній костел став міським кінотеатром. Церкву, збудовану як подяку за визволення з полону, на півстоліття перетворили на символ протилежної ідеології.

Розстріли під час окупації

У період німецько-фашистської окупації на території монастиря розстріляли 960 людей — факт, який рідко згадують поряд із паломницькою славою санктуарію, але який є частиною тієї самої землі.


Чого не варто очікувати

Не чекайте побачити оригінальну ікону XVI століття: та, перед якою моляться сьогодні, написана вже в повоєнний час. Санктуарій — діюче місце прощі, а не музей у звичному розумінні, тож варто поводитися відповідно під час візиту, особливо під час богослужінь.


Що подивитися поруч і як вписати в маршрут

  • Житомир — обласний центр, близько 40 км.
  • Центр Бердичева — історична забудова міста навколо Соборної площі.
  • Погорілецький Свято-Преображенський монастир — православна обитель у тому ж районі.

Практична інформація

  • Вхід: вільний; екскурсії за попереднім записом
  • Як дістатися: з Житомира автомобілем або автобусом, близько 40 км
  • Час на огляд: 1–1,5 години
  • Особливі умови: діючий храм — під час богослужінь дотримуватися відповідної поведінки

Висновок

Бердичівський Санктуарій — пам’ятка, де фортечні стіни витримали набагато більше, ніж чудотворна ікона: та, що врятувалась крізь конфіскації, музеї атеїзму й окупацію, зрештою не пережила пожежі 1941 року, і сьогоднішні паломники моляться вже перед її наступницею.

Рекомендовані статті