Ікона, перед якою сьогодні моляться тисячі паломників у Бердичеві, — не та сама, яку в 1642 році подарував монастирю його засновник Януш Тишкевич. Оригінальна ікона Матері Божої Сніжної, написана у XVI столітті, найімовірніше згоріла під час пожежі 1941 року — буквально напередодні німецького нападу на Радянський Союз. Після війни для санктуарію написали нову ікону, і саме перед нею моляться відвідувачі сьогодні, здебільшого не знаючи цієї деталі.
Монастир заснували 1630 року як обітницю: київський воєвода Тишкевич пообіцяв збудувати чернечу обитель, якщо звільниться з татарського полону. Комплекс звели як справжню фортецю — зі стінами, вежами та прибрамним корпусом, — і ця оборонна архітектура пережила набагато більше випробувань, ніж будь-яка інша частина його історії.






Загальна інформація
| Що? | Опис |
|---|---|
| Назва | Всеукраїнський Санктуарій Матері Божої Святого Скапулярію (Бердичівський Санктуарій) |
| Адреса | Житомирська область, м. Бердичів, Соборна площа, 25 |
| Рік заснування | 1630 (освячення костелу — 1642) |
| Замовник | Януш Тишкевич, київський воєвода |
| Форма/деталі | Фортечні стіни з вежами, прибрамний корпус, верхній і нижній костели |
| Матеріал | Камінь, цегла |
| Стан | Відреставрований (реставрація з 1958 р.), діючий |
| Статус | Пам’ятка архітектури національного значення; санктуарій РКЦ з 1998 р. |
| Вхід | Вільний, діючий монастир і місце прощі |
Музей атеїзму замість костелу
Я вважаю, що найпромовистіший період в історії Санктуарію — не заснування і не коронації ікони, а радянські десятиліття: після конфіскації 1926 року верхній костел перетворили на музей революції, а згодом на музей атеїзму, тоді як нижній костел став міським кінотеатром. Церкву, збудовану як подяку за визволення з полону, на півстоліття перетворили на символ протилежної ідеології.
Розстріли під час окупації
У період німецько-фашистської окупації на території монастиря розстріляли 960 людей — факт, який рідко згадують поряд із паломницькою славою санктуарію, але який є частиною тієї самої землі.
Чого не варто очікувати
Не чекайте побачити оригінальну ікону XVI століття: та, перед якою моляться сьогодні, написана вже в повоєнний час. Санктуарій — діюче місце прощі, а не музей у звичному розумінні, тож варто поводитися відповідно під час візиту, особливо під час богослужінь.
Що подивитися поруч і як вписати в маршрут
- Житомир — обласний центр, близько 40 км.
- Центр Бердичева — історична забудова міста навколо Соборної площі.
- Погорілецький Свято-Преображенський монастир — православна обитель у тому ж районі.
Практична інформація
- Вхід: вільний; екскурсії за попереднім записом
- Як дістатися: з Житомира автомобілем або автобусом, близько 40 км
- Час на огляд: 1–1,5 години
- Особливі умови: діючий храм — під час богослужінь дотримуватися відповідної поведінки
Висновок
Бердичівський Санктуарій — пам’ятка, де фортечні стіни витримали набагато більше, ніж чудотворна ікона: та, що врятувалась крізь конфіскації, музеї атеїзму й окупацію, зрештою не пережила пожежі 1941 року, і сьогоднішні паломники моляться вже перед її наступницею.