Колега Городецького, побачивши ділянку на крутому схилі над Банковою, сказав йому прямо: «Даруйте, та ви, мабуть, з глузду з’їхали! Тільки божевільному може спасти на думку така ідея».
Городецький зробив будинок. Запросив колег на новосілля. А через десять років заклав будівлю в банк, щоб покрити борги після сафарі в Кенії. Повернути не зміг.
Так виглядає реальна біографія найвідомішого будинку Києва — без легенд про доньку і прокляття.
Загальна інформація
| Що? | Опис |
|---|---|
| Назва | Будинок Городецького (народна назва — «Будинок із химерами») |
| Адреса | вул. Банкова, 10, Київ |
| Рік будівництва | 1901–1903 |
| Архітектор | Владислав Городецький |
| Скульптури | Еліо Саля (Мілан) — за ескізами Городецького |
| Конструкція | Антон Страус (буронабивні бетонні палі — вперше в Російській імперії) |
| Матеріал | бетон |
| Поверхів | 3 з боку Банкової / 6 з боку площі Франка |
| Статус | пам’ятка архітектури національного значення; офіційна резиденція для держгостей |
| Вхід | зовні вільний; всередину — лише організована екскурсія за попереднім записом |
Три причини чому він так виглядає — і жодна з них не «романтика»
Перша: парі. Ділянка на крутому схилі над урвищем вважалася непридатною для будівництва. Городецький поспорив з колегами, що збудує. Щоб це вийшло, інженер Антон Страус забив 50 бетонних паль на глибину понад п’ять метрів — перший такий досвід у Російській імперії.
Друга: реклама. Первісний проект не мав скульптурного декору. Городецький додав тварин пізніше — і частково за домовленістю з власниками цементного заводу «Фор»: будинок із бетонними скульптурами у натуральну величину став найкращою рекламою нового матеріалу. Після завершення будівництва замовлень на цементному заводі різко побільшало.
Третя: мисливство. Городецький був пристрасним мисливцем і мандрівником. Звірі на фасаді — його африканська і азійська здобич, перенесена в бетон. Слони за водостоки. Носороги в стінах. Жаби на даху. Все це — реальний бестіарій конкретної людини, а не абстрактна фантазія.
Хто це зробив: троє, а не один
На фасаді є підпис: «E. Sala. 1902». Еліо Саля — міланський скульптор, постійний партнер Городецького. Він також оздоблював Художній музей і Миколаївський костел у Києві. Брат Саля, Еудженіо, розписував інтер’єри.
Антон Страус — гірничий інженер, винахідник технології буронабивних паль, яку він згодом запатентував у США. Без нього будинок на цьому схилі фізично не міг стояти.
Ця легендарна будівля завжди пов’язується з ім’ям Городецького, але вона не відбулася б без іще двох фахівців. Поляк, німець і італієць — за 10 років співпраці вони збудували половину примітного Києва початку XX ст.
Що всередині — і чому туди складно потрапити
Всередині: художні розписи, мармур, дерев’яне різьблення, майолікові каміни. В їдальні на стелі і стінах — вся мисливська здобич господаря: птиця, риба, краби, фрукти. Парадний вестибюль виглядає як дно моря. На сходах — колона з дельфіном, на огорожі — орел, що роздирає лева.
Квартир було сім. Кожна — окремий поверх, 6–10 кімнат. У підвалі — архітектурне бюро Городецького.
Сьогодні будинок є офіційною резиденцією для прийому державних гостей. Екскурсії проводяться, але лише за попереднім записом і в організованих групах. Просто зайти — не вийде. Якщо хочете потрапити всередину, шукайте актуальний розклад екскурсій заздалегідь.
Як Городецький його втратив
Городецький прожив у власному будинку десять років.
У 1911 р. він поїхав на сафарі в Африку. Поїздка виснажила бюджет. У 1912 р. він заклав будинок у банк. У 1913 р. його придбало Товариство бурякоцукрового рафінадного заводу. Повернути будинок Городецький уже не зміг.
У 1920 р. він виїхав до Польщі. Саля повернувся в Мілан. Доля Страуса після 1917 р. невідома.
Будинок, який починався як парі, завершився як ще одне африканське полювання — тільки цього разу Городецький програв.
Що подивитися поруч
Банкова — урядовий квартал, і сусідство відповідне:
- Маріїнський палац і парк — 5 хвилин пішки; якщо не бачили, варто
- Площа Івана Франка — безпосередньо біля будинку
- Михайлівська площа і Золоті ворота — 15–20 хвилин пішки центром
Маршрут «Дивна архітектура України» — будинок із химерами є природною відправною точкою для такого маршруту по Києву.
Практична інформація
- Зовнішній огляд: вільний, цілодобово
- Всередину: лише організована екскурсія, попередній запис обов’язковий
- Метро: ст. «Хрещатик» або «Арсенальна» — 10–15 хв пішки
- Авто: паркування в зоні обмежене; краще підземний паркінг на Хрещатику або Липках
- Час на зовнішній огляд: 20–30 хв
- Час на екскурсію: ~1,5 год
Висновок
Будинок із химерами — не казковий сон і не архітектурний маніфест. Це результат конкретних рішень: виграти парі, прорекламувати бетон, помістити африканських тварин на київський фасад. А потім продати все заради наступного сафарі.
Городецький отримав те, що хотів. Просто не будинок.
