На бастіонах Золочівського замку вибито абревіатуру: «JSKKSK».
Це ініціали замовника — Якуб Собеський, кравчий коронний, староста Красноставський. Батько майбутнього польського короля вписав себе в камінь у 1634 р. і поставив дату.
Через триста років у тих самих мурах НКВС розстріляло 647 мешканців Золочева.
Загальна інформація
| Що? | Опис |
|---|---|
| Назва | Золочівський замок |
| Адреса | вул. Замкова, 1, м. Золочів, Золочівський р-н, Львівська обл. |
| Відстань від Львова | ~66 км (траса Е50) |
| Будівництво | 1634–1636 рр. |
| Замовник | Якуб Собеський (батько Яна ІІІ) |
| Тип | новоголландська бастіонна система |
| Форма | квадрат, 4 п’ятикутних бастіони |
| Розстріляно НКВС | 647 осіб (червень 1941 р.) |
| Тюрма | з кінця XIX ст. до 1953 р. (5 режимів підряд) |
| Статус | пам’ятка архітектури національного значення; Музей-заповідник, філія ЛНГА |
| Вхід | платний |
Батько і будівничий: Якуб Собеський, не Ян
Більшість туристів знає, що Золочівський замок пов’язаний з родиною Собеських і з польським королем Яном ІІІ. Але замок збудував не він.
У 1598 р. Золочів придбав Марек Собеський. Його син Якуб Собеський (1588–1646) вирішив замінити застарілі укріплення на нові — відповідно до передових вимог «новоголландської» бастіонної системи. Будівництво тривало 1634–1636 рр. Якуб залишив підпис на камені у форматі абревіатури всіх своїх титулів — і дату «1634».
Сам Якуб помер у 1646-му — за рік до народження сина Яна. Тобто той, хто збудував цей замок, так і не побачив, як його нащадок стане польським королем.
Ян ІІІ Собеський (1629–1696) дістав замок у спадок, але приїжджав нечасто. У 1674–1696 рр. замок слугував королівською резиденцією. Саме Ян ІІІ після турецького руйнування 1672 р. відбудував замок із використанням турецьких і татарських полонених — і замовив майстрів з-за кордону для оздоблення.
Нечитані написи і невирішена загадка
В замку є камені з зашифрованими написами. Їх привезли у 2000 р. з сусіднього села Новосілки. Написи датовані кінцем XIV — початком XV ст.
Вони досі не розшифровані.
Ніхто не знає, що там написано. Можливо, це власники, що позначали свої межі. Можливо — щось інше. Камені стоять в музеї, і питання відкрите.
П’ять тюрем підряд
Після смерті Яна ІІІ Собеського у 1696 р. замок поступово втрачав значення. Через Радзивіллів перейшов до Комарницьких.
Наприкінці XIX ст. в замку відкрили тюрму. Далі — режими змінювались, тюрма залишалась:
- Австрійська тюрма (кінець XIX ст. — 1918)
- Польська тюрма (1918–1939)
- Радянська тюрма НКВС (1939–1941)
- Нацистська тюрма (1941–1944)
- Радянська тюрма знову (1944–1953)
П’ять різних державних режимів — і всі обирали один і той самий замок для ув’язнення людей.
1941: 647 імен
Червень 1941 р. Радянські війська відступають під натиском Вермахту.
Перед відступом НКВС розстріляло 647 мешканців Золочева, ув’язнених у замку. Тіла знайшли місцеві жителі після відходу більшовиків.
1995 р. — під час реставрації поруч із замком відкрили капличку-пам’ятник жертвам НКВС. Автори — архітектор Василь Каменщик, скульпторка Теодозія Бриж, художники Євген і Ярема Безніско. Споруджена на пожертви жителів Золочева.
Каплиця знаходиться в рові — треба спуститись ліворуч від виходу із замку і пройти кілька десятків кроків. Щороку тут — екуменічні богослужіння і панахиди.
Архітектура: герби на бастіонах
Замок квадратний у плані, 4 п’ятикутних бастіони по кутах. На зовнішніх кутах бастіонів — декоративні шестигранні башти-кавальєри з гербами родини Собеських і союзних родів: «Яніна», «Гоздава», «Равич», «Гербурт».
Земляні бастіони підтримують кам’яні мури. В замку збереглась автентична система каналізації XVII ст. — нечасте для України явище.
На подвір’ї — Великий (Східний) палац і окремо Китайський палац, про який — окрема стаття.
Повоєнне відновлення і Возницький
З 1953 р. тюрму закрили. Натомість — ПТУ (профтехучилище). Три десятиліття в замку навчали молодь.
1986 р. — замок передали Львівській картинній галереї. Директор Борис Возницький домігся реставрації.
1989 р. — розпочались відновлювальні роботи. Китайський палац відреставрований першим. Великий палац і земляні вали — пізніше. 2007 р. — відновлено равелін (вручну насипали земляні вали).
Чого не варто очікувати
Золочівський замок часто сприймають як «менш відомий» порівняно з Олеським або Підгорецьким — і тому очікують чогось скромного. Насправді він добре відреставрований і насичений.
Але одна річ важлива: коли виходите із замку — не йдіть одразу до машини. Спустіться в рів і пройдіть до каплиці. Це не «туристичний атракціон» — це місце, де убили 647 людей.
Як вписати в маршрут
Золочівський замок — третя точка «Золотої підкови Львівщини»:
- Олеський замок (~18 км від Золочева) — найстаріший, народження Яна ІІІ Собеського
- Підгорецький замок (~20 км) — найкрасивіший
- Золочівський замок — найнасиченіший за смислами
Маршрут «Золота підкова Львівщини».
Практична інформація
- Адреса: вул. Замкова, 1, Золочів
- Відстань від Львова: ~66 км, ~50 хв авто
- Вхід: платний; два окремих квитки — замок і Китайський палац
- Каплиця НКВС: безкоштовно, в рові ліворуч від виходу
- Час на огляд: 1,5–2 год (замок + каплиця)
Висновок
Якуб Собеський вибив своє ім’я на бастіоні в 1634-му і помер, так і не побачивши сина-короля.
Триста років потому в тих самих мурах розстріляли 647 людей. Каплиця стоїть у рові.
Замки несуть в собі всіх своїх мешканців — і тих, хто вибивав ініціали в камінь, і тих, чиї імена ніхто не записав.
