Усі їдуть у Микуличин за горами, водоспадами й вершинами. І майже ніхто — за каньйоном. Бо він не кричить про себе вказівниками. Не продається сувенірами. …
Чемегівський каньйон — дика ущелина біля Микуличина, де знімали «Довбуша»


Усі їдуть у Микуличин за горами, водоспадами й вершинами. І майже ніхто — за каньйоном. Бо він не кричить про себе вказівниками. Не продається сувенірами. …

Над тихою Сулою, у Горошині, стоїть цегляний двоповерховий будинок, що колись був резиденцією поміщика Гудим-Левковича. Місцеві й сьогодні називають його «панським». Але Горошине — не …

У Карпатах легко звикнути до «великих» речей. Вершини. Водоспади. Полонини. Карстовий міст — не масштабна пам’ятка. Він невеликий. Прохід шириною 10 метрів і висотою 3 …

Іноді найкращі місця — це не «об’єкти». Не замки. Не водоспади. Навіть не руїни. А просто висота, з якої світ раптом стає більшим. Урочище Мохната …

Посеред сільських доріг Київщини, у Тхорівці, стоїть майже забутий маєток, що колись належав дворянській родині Страшинських. Місцеві до сьогодні кличуть його «панським будинком». Колись тут …

На пагорбі серед лісів Львівщини стоїть замок, який не виглядає покинутим — але й не виглядає живим. Підгорецький замок часто називають «Галицьким Версалем». Та за …

У Карпатах багато красивих місць. Але рідко трапляються локації, де відчуваєш не лише природу, а присутність людей із глибини тисячоліть. Писаний камінь — саме таке …

Уяви: навколо сосновий ліс, сільські дороги, зелені пагорби. І раптом — пісок. Бархани. Вітер, що стирає сліди за кілька хвилин. Кицівська пустеля — одна з …

Перше відчуття тут дивне. Здається, що це не скелі. Наче хтось акуратно нарізав камінь на однакові бруски й виставив їх у стіну. Занадто рівно. Занадто …

На півдні Одещини, там де степ обривається над водою, лежать залишки міста, якому більше двох з половиною тисяч років. Ніконій не має стін, колон і …

Полтавщина зазвичай м’яка. Поля. Ліси. Рівні дороги. І тому кар’єр тут виглядає майже чужорідно — як велика рана в рельєфі. Але варто підійти ближче — …